flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

 ПАМ’ЯТКА ДЛЯ ВІДВІДУВАЧІВ

Північно-західного апеляційного господарського суду

Відповідно до ст. 124 Конституції України правосуддя здійснюється виключно судами. Північно-західний апеляційний господарський суд є незалежним органом у вирішенні всіх господарських спорів, що виникають між юридичними особами, державними та іншими органами, а також у розгляді справ про банкрутство в апеляційній інстанції у межах територіальної юрисдикції, яка поширюється на Вінницьку, Волинську, Житомирську, Рівненську, Хмельницьку області. Організація і діяльність господарського суду визначаються: Конституцією України, Законом України "Про судоустрій і статус суддів", Господарським процесуальним кодексом України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та іншими законодавчими актами.

 

        Повноваження Північно-західного апеляційного  господарського суду

Північно-західний апеляційний господарський суд здійснює свої повноваження відповідно до ст. 27  Закону України "Про судоустрій і статус суддів":

1) здійснює правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом;

 2) аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику, інформує про результати узагальнення судової практики відповідні місцеві суди, Верховний Суд;

3) надає місцевим судам методичну допомогу в застосуванні законодавства;

4) здійснює інші повноваження, визначені законом.

 

Порядок розгляду апеляційної скарги. Згідно з ст. 270 ГПК України, у  апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у главі І розділу IV цього Кодексу.

 

Межі перегляду справи Північно-західним апеляційним господарським судом. Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

 

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об’єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

За результатами розгляду апеляційної скарги господарський апеляційний суд має право (ст. 275  ГПК України): 

1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;

3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;

4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;

5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;

6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;

7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

 

Перегляд судових рішень в апеляційному порядку

Північно-західний апеляційний господарський суд, на підставі Господарського процесуального кодексу України здійснює  перегляд за апеляційними скаргами рішень та ухвал місцевих господарських судів Вінницької, Волинської, Житомирської, Рівненської, Хмельницької областей, що відносяться до юрисдикції суду відповідно до Указу Президента України  від 29 грудня 2017 року № 454/2017 «Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах».

Учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ст. 17 ГПК України).

Право на звернення до господарського суду. Відповідно до статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) допускається.

Право апеляційного оскарження. Статтею 254 ГПК України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов’язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею цього Кодексу.

Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, відповідно до статті 255 ГПК України.

Статтею 257 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень (Розділ ХІ) ГПК України, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення (ст. 259 ГПК України).

Апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу (стаття 260 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у письмовій формі в якій має бути зазначена інформація передбачена  статтею 258 ГПК України.

До апеляційної скарги додаються:

1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень;

2) докази сплати судового збору;

3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі;

4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Згідно зі ст. 259 ГПК України, особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (залишення без руху).

Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно ст. 263 ГПК України, учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.  Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції , якщо (ч.5 ст. 260 ГПК):

1) апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено;

2) до постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження особа, яка подала скаргу, подала заяву про її відкликання;

3) скаргу подано в інший спосіб, ніж до суду апеляційної інстанції;

4) скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

 

 Питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п’яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п’яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

Копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження визначенні ст. 261  ГПК України. Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п’яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Право приєднання до апеляційної скарги – стаття 265 ГПК України. 

  1. Учасники справи мають право приєднатися до апеляційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До апеляційної скарги мають право приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов’язки.
  2. Заяву про приєднання до апеляційної скарги може бути подано до початку розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
  3. До заяви про приєднання до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору та докази надсилання (направлення) копії заяви іншим учасникам справи.

Право доповнення, зміни, відкликання або відмови від апеляційної скарги закріплено у ст. 266 ГПК України, згідно якої особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.

У разі доповнення чи зміни апеляційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу, повинна подати докази надіслання копій відповідних доповнень чи змін до апеляційної скарги іншим учасникам справи; в іншому випадку суд не враховує такі доповнення чи зміни.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відкликати її до постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення апеляційного провадження. У разі відмови від апеляційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги, постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження.

Визнання апеляційної скарги іншою стороною враховується судом апеляційної інстанції у частині наявності або відсутності фактів, які мають значення для вирішення справи.

У разі закриття апеляційного провадження у зв’язку з відмовою від апеляційної скарги на судове рішення повторне оскарження цього рішення особою, яка відмовилася від скарги, не допускається.

Суд апеляційної інстанції має право не приймати відмову від скарги або її відкликання з підстав, визначених у частині п’ятій статті 191 цього Кодексу.

Строк розгляду апеляційної скарги (стаття 273 ГПК України): апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі. Апеляційна скарга на ухвалу, постанову суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Підстави для скасування (повністю чи частково) або зміни апеляційним господарським судом  рішення місцевого господарського суду та ухвалення нового рішення або зміни рішення, тощо  визначено статтями 277, 278, 279 ГПК України.  

Процесуальні права сторін у господарських справах. Представництво.

Відповідно до статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами та обов’язками.

Сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами відповідно до статті 43 ГПК України. Суд зобов’язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Статтею 41 ГПК України визначено склад учасників справи:

у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи;  

при розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник;

у справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб;

у справах про оскарження рішення третейського суду та про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду учасниками справи є учасники третейського розгляду, а також особи, які не брали участі у третейському розгляді, якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та (або) обов’язки;

у справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Права та обов’язки учасників справи передбачені статтею 42 ГПК України.

У статті 44 ГПК України визначено процесуальну правоздатність та процесуальну дієздатність:

  1. Усі фізичні і юридичні особи здатні мати процесуальні права та обов’язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність).
  2. Фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи здатні особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов’язки в суді (процесуальна дієздатність).
  3. Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов’язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена.
  4. У разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває процесуальної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу. Процесуальної дієздатності набуває також неповнолітня особа, якій у порядку, встановленому законом, надано повну цивільну дієздатність.
  5. Юридична особа набуває процесуальних прав та обов’язків у порядку, встановленому законом, і здійснює їх через свого представника.
  6. Юридична особа може набувати процесуальних прав та обов’язків і здійснювати їх через своїх учасників у випадках, коли відповідно до закону чи установчого документа така юридична особа набуває та здійснює права, а також несе обов’язки через своїх учасників.

Стаття 45. Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу (юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням).

Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред’явлено позовну вимогу.

Процесуальні права та обов’язки сторін ви значені статтею 46 ГПК України.

Стаття 47 ГПК України передбачає можливість участі у справі кількох позивачів або відповідачів, яка допускається, якщо предметом спору є спільні права чи обов’язки кількох позивачів або відповідачів, права або обов’язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави, предметом спору є однорідні права і обов’язки.

Залучення до участі у справі співвідповідача та заміна неналежного відповідача передбачено статтею 48 ГПК України:

  1. Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.
  2. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
  3. Після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
  4. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
  5. Відповідач, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача. Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача.

Умови вступу та участь у розгляді справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог визначається статтями 49, 50, 51 ГПК України.

 

Стаття 52 ГПК України встановлює умови процесуального правонаступництва, згідно якої у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов’язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов’язкові для нього так само, як вони були обов’язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, визначено статтею 53 ГПК України. Їхні процесуальні права встановлені статтями 54, 55 ГПК України.

У суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони – укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу, що  передбачено ст. 274 ГПК України.

ПРО ЩО СЛІД ПАМ’ЯТАТИ ПІД ЧАС ПЕРЕБУВАННЯ

У ПРИМІЩЕННІ СУДУ

У приміщенні суду необхідно перевести мобільний телефон у режим безшумного дзвінка.

Під час судового засідання телефон потрібно вимкнути повністю, оскільки ним користуватися не можна. Поводитись стримано і спокійно.

Ввічливо ставитись до суддів, працівників апарату суду, інших відвідувачів суду, а також до опонентів.

Уникати надмірних емоційних проявів (гніву, крику, тощо).

Пам’ятайте, в суді працюють дві категорії фахівців: судді та працівники апарату суду.

Суддя не проводить особистого прийому громадян.  Допомогу в організаційних питаннях роботи суду Вам мають надати працівники апарату суду.

Голова суду, заступник голови суду, керівник апарату суду та його заступник, які проводять прийом громадян, не надають юридичні консультації.

 

СУДОВИЙ РОЗГЛЯД

Судовий розгляд справ здійснюється державною мовою. Особи, які беруть участь у справі і не володіють або недостатньо володіють українською мовою, у порядку, встановленому Законом, мають право робити заяви, давати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача.

Судові справи розглядаються в залах судових засідань, які мають відповідну нумерацію. Під час судового розгляду справи може здійснюватися повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Фіксування судового засідання технічними засобами здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого судді інший працівник апарату суду.

Перед початком слухання секретар судового засідання або судовий розпорядник з’ясовує явку учасників судового процесу і запрошує їх до зали судового засідання.

Присутні в залі судового засідання повинні дотримуватися порядку судового розгляду, який забезпечується головуючим суддею та судовим розпорядником.

 

ДОСПУП ДО ІНФОРМАЦІЇ ЩОДО ДІЯЛЬНОСТІ СУДУ

Керівництвом суду здійснюється особистий прийом громадян у визначені прийомні дні та години.

З графіком особистого прийому громадян, відвідувачі можуть ознайомитись на інтернет-сайті суду, а також в приміщенні канцелярії суду.

До керівництва суду можна звернутись і письмово з питань організації роботи суду шляхом подачі звернень, запитів через канцелярію суду чи надіславши своє звернення на адресу суду листом поштою, чи електронним листом на електронну адресу суду.

Для оперативного отримання довідкової інформації про рух справ зацікавлені особи можуть звернутись до канцелярії суду, приймальні чи за телефоном «гарячої лінії» суду, кожного робочого дня, протягом робочого часу.

Журналістам, представникам ЗМІ та громадськості забезпечується вільний доступ до участі у судових засіданнях та можливість бути присутніми при розгляді всіх справ, розгляд яких відбувається у відкритих судових засіданнях.

Відповідно до  ч. 3 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ст. 8 ГПК України,  розгляд справ у суді відбувається відкрито, крім випадків, встановлених законом. У відкритому судому засіданні мають право бути присутніми будь-які особи. У разі вчинення особою дій, що свідчать про неповагу до суду, або учасників судового процесу, така особа за вмотивованим рішенням суду може бути видалена з зали судового засідання (ст. 133 ГПК України).

Учасники судового процесу, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники ЗМІ та громадськості можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіо записи з використанням портативних відео- та аудіо- технічних засобів без отримання окремого дозволу, але з урахуванням обмежень, встановлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Проведення відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні судового засідання та здійсненні  учасниками судового процесу їх процесуальних прав.

Північно-західний апеляційний господарський суд створює всі умови для забезпечення відкритості та гласності судових процесів та вільного доступу громадян, представників ЗМІ до правосуддя та участі при розгляді справ.

Для координації діяльності та співпраці із засобами масової інформації в Північно-західного апеляційному господарському суді діє прес-служба.

Контакти прес-служби можете отримати на офіційній веб-сторінці Північно-західного апеляційного господарського суду ( https://nwag.court.gov.ua/sud4874/) у розділі «Прес-центр».