Розпорядження землями оборони за відсутності доказів відмови від них власника є незаконним

Земельна ділянка, яка відносилася до земель оборони та знаходилась в управління і користуванні Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницького та розпорядженні Міністерства оборони України, фактично вибула із власності держави за відсутності рішення її власника про припинення права користування нею. Відтак Хмельницька міська рада прийняла оскаржуване рішення всупереч порядку, передбаченому законодавством, чим порушила права та охоронювані законом інтереси Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький та Міністерства оборони України.

З таким висновком Північно-західного апеляційного господарського суду (постанова від 03.04.2019 в справі № 924/896/16) погодився Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційно-господарського суду (постанова від 23.09.2020).

Верховний Суд вказав, що прийнявши спірне рішення та уклавши оспорювані правочини, Виконком Хмельницької міської ради незаконно розпорядився землями державної власності, які належать до земель оборони, за відсутності доказів відмови власника від земельної ділянки.

Стосовно твердження скаржника – Хмельницької міської ради щодо самої позовної вимоги про визнання незаконним та скасування спірного рішення, як такої, що не є ефективним способом захисту прав позивача згідно практики Європейського Суду з прав людини, оскільки не створює жодних наслідків для їх відновлення,- то Верховний Суд зазначив таке.

Верховенство права, як основоположний принцип господарського судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту. Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003). При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, такий спосіб захисту як визнання незаконним та скасування рішення Хмельницької міської ради узгоджується з положеннями статті 16 ЦК України та призведе до ефективного відновлення права держави на земельну ділянку, яке було порушено, що спростовує доводи Хмельницької міської ради про неефективний спосіб захисту.

Щодо права звернення з даним позовом Заступника військового прокурора в інтересах держави в особі Міноборони України та КЕВ м. Хмельницький, Верховний Суд так обґрунтував свою позицію.

Відповідно до статей 317 і 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею. Північно-західний апеляційний господарський суд встановив, що спірна земельна ділянка належить до земель оборони. Прокурор звертаючись із позовом вказував, що повноваження з розпорядження спірною земельною ділянкою належить органу державної влади, а не органу місцевого самоврядування. З огляду на вказане, подаючи позовну заяву до суду й оскаржуючи, зокрема, спірне рішення Хмельницької міської ради, прокурор самостійно обґрунтував необхідність захисту інтересів держави.

Подібну правову позицію щодо права прокурора на подачу позову викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 зі справи №487/10128/14-ц і суд касаційної інстанції у даній справі не вбачає підстав відступати від неї.

При цьому Верховний Суд зазначив, що доводи заявника, викладені у касаційній скарзі зводяться до незгоди з висновками суду стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки Північно-західним апеляційним господарським судом, який їх обґрунтовано спростував.

З повним текстом постанови Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 23.09.2020 року в справі № 924/896/16 можна ознайомитися за посиланням.

Суддя, секретар ІІ Судової палати Алла Гудак