Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Сам факт систематичного порушення умов договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є достатньою підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість у подальшому.
Верховний Суд погодився із висновком Північно-західного апеляційного господарського суду, викладеним у постанові від 21.01.2021 року в справі № 903/242/20.
Спір виник у зв`язку з наявністю/відсутністю підстав для розірвання спірного договору оренди земельної ділянки. Предмет позову – є вимоги позивача про розірвання спірного договору оренди. Підстава позову – істотне порушення умов спірного договору оренди - систематична несплата орендарем орендної плати.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. Зазначив, що з вимогою про розірвання спірного договору оренди прокурор звернувся передчасно, оскільки на момент звернення з позовом Лищенська сільська рада (сторона спірного договору оренди) не припинила існування у встановленому законом порядку (не внесені записи про її припинення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), також не було внесено зміни до договору оренди щодо правонаступника, реквізитів сторін, їх рахунків.
Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи рішення місцевого господарського суду, Північно-західний апеляційний господарський суд з покликанням на положення статей 1, 13, 21, 32 Закону України "Про оренду землі", статті 141 Земельного кодексу України та статті 651 Цивільного кодексу України встановив, що відповідач (орендар) порушував зобов`язання, визначені у пунктах 2.3, 3.1, 3.2 спірного договору оренди щодо внесення орендної плати. Тому суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання спірного договору оренди.
Щодо відсутності/наявності повноваження у Лищенської сільської ради, як такої, що на момент звернення з позовом ще не припинила своє існування у встановленому законом порядку (не внесені записи про її припинення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), то апеляційний суд зазначив наступне.
Частиною 6 статті 8 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" унормовано, що реорганізація юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад та їхніх виконавчих комітетів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється без повідомлення про неї органу, що здійснює державну реєстрацію, а також без збирання вимог кредиторів, отримання їхньої згоди.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 83 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" повноваження сільської, селищної ради, її виконавчого комітету та сільського, селищного голови територіальної громади, що приєдналася до міської об`єднаної територіальної громади, припиняються з дня набрання чинності рішенням сільської, селищної ради та рішенням міської ради об`єднаної територіальної громади про добровільне приєднання до об`єднаної територіальної громади. З моменту припинення повноважень сільської, селищної ради повноваження міської ради поширюються на територію територіальної громади, що приєдналася до міської об`єднаної територіальної громади.
Об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальної громади, що приєдналася до об`єднаної територіальної громади, з дня припинення повноважень сільською, селищною радою територіальної громади, що приєдналася до об`єднаної територіальної громади (ч.3 статті 83 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" .
Отже, вказує Північно-західний апеляційний господарський суд, системний аналіз змісту положень статті 104 ЦК України, частин 3, 4 статті 8 і частин 1, 3 статті 83 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" переконливо свідчить про те, що саме Підгайцівська сільська рада об`єднаної територіальної громади як відповідна юридична особа є правонаступником прав та обов`язків Лищенської сільської ради приєднаної територіальної громади, оскільки Рішенням Підгайцівської сільської ради від 04.01.2019 №1/2 шляхом реорганізації припинено з 04.01.2019 діяльність Лищенської сільської ради, яка увійшла до складу ОТГ Підгайцівської сільської ради; повноваження Лищенського сільського голови припинилися, а Лищенська сільська рада перестала існувати як орган місцевого самоврядування в силу положень ст. 83 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад", а тому стороною (орендодавцем) договору оренди земельної ділянки №01 від 14.02.2008 є Підгайцівська сільська рада, як правонаступник Лищенської сільської ради.
Колегія суддів Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду погодилася і позицією Північно-західного апеляційного господарського суду. У своїй постанові від 08.06.2021 року зазначила, що оскільки відповідач протягом року не виконував обов`язку з внесення позивачеві орендної плати у порядку і розмірі, встановленому договором оренди, таке порушення є істотним і відповідно до умов договору оренди є підставою для дострокового розірвання договору.
Таким чином, сплата орендної плати є беззаперечним обов`язком земелекористувача, який не може залежати від обставин наведених скаржником, а залежить від добросовісного виконання орендарем свого обов`язку, передбаченого як чинним законодавством, так і договором.
Тому, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення позову, адже встановив наявність правових підстав для розірвання договору оренди.
З повним текстом постанови Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 906/242/20 можна ознайомитися за посиланням .
Суддя, секретар ІІ Судової палати Алла Гудак