Орендна плата за землю: розмір, визначений договором

Після внесення змін до договору оренди землі лише в частині розміру земельної ділянки умови цього договору в частині встановленого розміру орендної плати залишаються незмінними.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду погодився з висновком Північно-західного апеляційного господарського суду, викладений у постанові від 10.07.2023 в справі № 924/955/22.

До господарського суду звернулася Ізяславська міська рада із позовом, в якому просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клембівський цукровий завод" заборгованість з орендної плати за землю, згідно договору, укладеного  між Ізяславською районною державною адміністрацією та Товариством, розірвати цей договір та зобов’язати повернути міській раді обумовлену земельну ділянку.

Відмовляючи у позові, господарський суд першої інстанції виходив з того, що позивач наполягав на стягненні з відповідача заборгованості з орендної плати у сумі, визначеній з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки площею 58,4314 га, а не ділянки площею 56,4914 га, що є об`єктом оренди відповідно до додаткової угоди до договору оренди землі. Враховуючи, що у встановленому законодавством порядку сторонами не було внесено змін до договору оренди землі в частині визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 56,4914 га та, відповідно, не визначено розмір орендної плати, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за землю.

Північно-західний апеляційний господарський суд скасував рішення суду першої інстанції скасував, ухвалив нове, яким позов задовольнив повністю, мотивуючи тим, що після внесення змін до договору оренди землі в частині розміру земельної ділянки умови цього договору в частині розміру орендної плати залишилися незмінними.

Верховний Суд повважав обґрунтованим такий висновок суду апеляційної інстанції. Вказав, що розмір орендної плати був встановлений рішенням суду і відповідач як в добровільному, так і в судовому порядку, не заперечував щодо змін окремих умов правочину, укладеного між сторонами в тому числі і щодо нового (збільшеного) розміру орендної плати, а також щодо дійсності правочинів в цілому, і лише після звернення позивача до суду із цим позовом, в заявах по суті почав зазначати свою позицію, яка ґрунтується на зміні об`єкта оренди, втрати чинності нормативно-грошової оцінки, непогодження розміру орендної плати. Таким чином, твердження відповідача щодо не визначення розміру орендної плати згідно з договору не ґрунтується на наявних в матеріалах справи доказах.  Після укладання договору до нього було внесено зміни щодо розміру земельної ділянки, нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, розміру орендної плати та порядку її внесення, однак подальші зміни у договір, після зменшення розміру земельної ділянки, зокрема в частині розміру орендної плати не були внесені, що сторонами не заперечується.

Верховний Суд зауважує, що внесення відповідних змін, запропонованих орендодавцем, не вливає на обов`язок орендаря щодо належного виконання своїх зобов`язань за договором, в тому числі щодо сплати орендної плати, розмір якої вже був визначений, а саме: річний розмір орендної плати був встановлений рішенням суду у іншій справі. Отже підстав для скасування постанови Північно-західного апеляційного господарського суду немає.

З повним текстом постанови Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 31.10.2023 в справі № 924/955/22 можна ознайомитися за посиланням .

Суддя Північно-західного апеляційного господарського суду,

секретар ІІ Судової палати Алла Гудак