Чи вибуває майно з володіння якщо акт приймання-передачі не був підписаний власником?

 До господарського суду звернувся Регіональний ландшафтний парк "Краматорський" з позовом до Військової частини, в якому просив визнати протиправним та скасувати акт приймання–передачі транспортного засобу, підписаний між сторонами у справі, та зобов`язати відповідача повернути позивачу цей транспортний засіб. Позивач обґрунтовував свої позовні вимоги тим, що примусове відчуження транспортного засобу було здійснено без додержання необхідної форми, встановленої законом (шляхом підписання акту встановленого зразка) та без відповідного рішення щодо примусового відчуження майна з подальшим погодженням цього рішення Донецькою ОВА.

Рішенням суду І інстанції позов задоволено, визнано спірний акт недійсним та зобов’язано відповідача повернути позивачу транспортний засіб. Рішення суду мотивовано тим, що спірний акт не відповідає вимогам ст.6 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", що є підставою для визнання його недійсним та зобов'язання повернути транспортний засіб, оскільки, відсутні звернення відповідача з відповідною ініціативою до обласної ради та рішення відповідної обласної ради щодо передачі комунального майна у державну власність; зазначений акт складено та підписано фактично юридичною особою, за якою було закріплено майно, а не є власником майна; у додатках до акту відсутній висновок про вартість майна на дату його оцінки.  Суд зазначив, що правові наслідки скасування акту не тотожні правовим наслідкам його недійсності: визнання акта недійсним означає, що він не створюватиме правових наслідків з моменту його прийняття, а скасування – втрату його чинності на майбутнє. Врахувавши правове обґрунтування позовних вимог, суд повважав позовною вимогою, заявленою до розгляду,– вимогу про визнання недійсним акту.

Північно-західний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення суду першої інстанції. Суд дійшов висновку, що позивач не наділений  правомочностями самостійно розпоряджатися майном, яким він володіє і користується на праві оперативного управління, без відповідного дозволу засновника – Донецької обласної ради в особі облдержадміністрації, яка здійснює повноваження власника комунального майна.

Верховний Суд постанові від 15.10.2025 у даній справі виснуває: спірний акт приймання–передачі транспортного засобу не був підписаний уповноваженою особою зі сторони власника, відповідно, відсутні правові підстави вважати цей транспортний засіб таким, що вибув із володіння і користування власника. Таким чином цей акт не може породжувати відповідних прав та обов’язків, а тому для захисту прав позивача немає необхідності визнавати його протиправним та скасовувати.

Щодо зобов’язання відповідача повернути позивачу спірний транспортний засіб Верховний Суд з урахуванням судової практики Великої Палати Верховного Суду (постанова від 23.11.2021 у справі №  359/3373/16-ц) виснував, що володіння як фактичний стан слід відрізняти від права володіння. Тому власник не втрачає право володіння нерухомим майном у зв`язку з державною реєстрацією права власності за іншою особою, якщо остання не набула права власності. Натомість така особа внаслідок реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає фактичним володільцем такого майна, але не набуває права володіння, допоки право власності зберігається за попереднім володільцем. Таким чином, володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Натомість право володіння, якщо воно існує, неправомірним (незаконним) бути не може.

Отже, у Парка як законного володільця і користувача спірного майна на праві оперативного управління виникло право на захист своїх прав та законних інтересів, зокрема щодо зобов'язання Військової частини повернути Парку спірний транспортний засіб.

З повним текстом постанови Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 15.10.2025 року у справі № 906/974/24 можна ознайомитися за посиланням.

Заступник голови Північно-західного

апеляційного господарського суду

Алла Гудак