Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" звернулося до Господарського суду Житомирської області із позовом до Пожидаєва Костянтина Едуардовича про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою в сумі 840 006,18 грн.
Господарський суд Житомирської області в задоволенні позову відмовив.
Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 03.09.2025 рішення Господарського суду Житомирської області від 03.04.2025 у справі №906/1329/23 скасував. Ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив.
Верховний Суд, наголосив, що суди попередніх інстанцій, надавши оцінку положенням статуту товариства у їх сукупності, як пунктам, на які позивач посилався в обґрунтування заявлених у справі вимог (підпункт 7 пункту 8.1.2), так і пункту, на який відповідач посилався на підтвердження своїх повноважень щодо можливості директора встановлювати собі самостійно розмір посадового окладу (підпункт "є" пункту 8.4.4 статуту), дійшли висновку наступного висновку: оскільки повноваження щодо встановлення розміру посадового окладу директору товариства належать до виключної компетенції загальних зборів учасників цього товариства, то, реалізовуючи повноваження щодо затвердження штатного розпису, директор безпосередньо встановлює оклади іншим працівникам відповідно до посади, крім себе.
Суди правильно зазначили, що самостійна зміна директором товариства розміру його винагороди (посадового окладу) у жовтні 2019 року, після того, як це питання, у положеннях статуту 2018 року, було віднесено до виключної компетенції загальних зборів товариства, не відповідає положенням статуту ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи", у зв'язку з чим, дійшли висновків про наявність в діях відповідача таких елементів складу правопорушення як протиправна поведінка відповідача; причинний зв’язок між шкодою та протиправною поведінкою відповідача; вина.
На відміну від суду першої інстанції, який прийшов до висновку про неможливість встановлення дійсного розміру збитків і з цих підстав відмовив у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що досліджені докази підтверджують конкретну суму коштів, яких позивача було позбавлено внаслідок протиправних дій відповідача, і відповідно, що позивачем також доведений такий елемент складу правопорушення, як збитки.
Колегія суддів касаційної інстанції, зазначила, що висновки апеляційного суду про задоволення позову стали наслідком не відмінного підходу щодо застосування такої відповідальності, як стягнення збитків (апеляційний суд не робив висновків про можливість їх стягнення за відсутності будь-якого з елементів складу правопорушення), а результатом здійсненої апеляційним судом оцінки наявних у справі доказів, за наслідком якої суд дійшов висновку про наявність усіх елементів складу правопорушення в діях відповідача.
Отже, надавши оцінку наявним у справі матеріалам, апеляційний суд дійшов висновку, що докази, які знаходяться в матеріалах справи підтверджують також конкретну суму коштів, яких позивача було позбавлено внаслідок протиправних дій відповідача, і відповідно, що позивачем також доведений такий елемент складу правопорушення, як збитки.
З повним текстом постанови Верховного Суду від 16.12.25 року у справі №906/1329/23 можна ознайомитись за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/132691676
Секретар ІІ Судової палати
Північно-західного апеляційного господарського суду Тетяна ФІЛІПОВА

