Форс-мажор більше не «суцільний»: Верховний Суд переглядає часові межі звільнення від відповідальності

У справі № 904/2344/24 Велика Палата Верховного Суду має розглянути одразу два взаємопов’язані питання: як визначати часові межі дії форс-мажору, якщо боржник у цей період частково виконував зобов’язання, та наскільки допустимим є формування нової доказової бази після направлення справи на новий розгляд.

Справа № 904/2344/24 ставить наступне питання: як визначати період звільнення від відповідальності, якщо форс-мажорна обставина триває, але боржник у цей самий час частково виконує договір?

20.12.2021 перед повномасштабним вторгненням російської федерації АТ "Укргазвидобування" та ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" уклали договір поставки трубної продукції. Частину товару відповідач поставив із простроченням, за що позивач нарахував пеню та штраф.

АТ "Укргазвидобування" звернулося з відповідним позовом, проти якого відповідач заперечив, посилаючись на форс-мажорні обставини, спричинені збройною агресією російської федерації та засвідчені сертифікатом торгово-промислової палати за період з 24.02.2022 до 30.01.2023.

При цьому, у межах більше, ніж половини цього періоду, з 08.07.2022 до 30.01.2023, відповідач поставляв товар з простроченням.

Суди попередніх інстанцій, повторно розглянувши справу після її направлення Верховним Судом на новий розгляд, звільнили відповідача від відповідальності за весь період прострочення, поклавши в основу висновків, поряд з іншими доказами, висновок експертів, створений і поданий уже під час нового розгляду.

Дослідивши матеріали справи та касаційної скарги, Верховний Суд встановив, що ця справа належить до серії подібних справ за позовами АТ "Укргазвидобування" до ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" про стягнення штрафних санкцій за подібними договорами поставки (справи №904/685/24, №904/975/24, №904/1147/24, №904/2351/24, №904/2344/24), у яких заявлялися тотожні вимоги та заперечення і подавалися ті самі або аналогічні докази, включно з висновком експертів №352/1/25.

Для обґрунтування виключної правової проблеми колегія суддів у наступних підрозділах: звертає увагу на усталені висновки Верховного Суду щодо змісту поняття форс-мажорних обставин , демонструє розбіжність, яка виникла у застосуванні цих висновків до ситуації часткового виконання зобов`язання в межах заявленого форс-мажорного періоду, у тому числі в межах цієї серії справ, звертається до практики касаційних судів інших юрисдикцій, аналізує міжнародний досвід визначення часових меж звільнення від відповідальності, розкриває асиметричні наслідки розширеного тлумачення форс-мажору для сторін зобов`язання наводить  кількісні показники поширеності цієї категорії спорів; обґрунтовує другу складову виключної правової проблеми - щодо меж прийняття нових доказів під час нового розгляду справи після скасування судових рішень судом касаційної інстанції.

Що варто врахувати вже зараз: сторонам у спорах про форс-мажор уже зараз варто будувати доказування не навколо загального періоду воєнного стану, а навколо конкретних періодів і конкретних перешкод у виконанні зобов’язання, одночасно формуючи максимально повну доказову базу ще під час первісного розгляду справи.

З ухвалою КГС ВС від 19.08.26р у справі  №904/2344/24 можна ознайомитись за посиланням.

Секретар ІІ Судової палати

Північно-західного апеляційного господарського суду Тетяна ФІЛІПОВА