Коли можна зупинити провадження в очікуванні позиції Великої Палати

Чи потрібно чекати формального прийняття справи палатою, об’єднаною палатою або Великою Палатою Верховного Суду, щоб зупинити розгляд іншого спору з подібними правовідносинами?

У судовій практиці виникла проблема своєрідного процесуального «вікна». Касаційний суд уже встановив правову проблему та постановив ухвалу про передачу справи на розгляд палати, об’єднаної палати або Великої Палати, однак відповідна справа ще формально не прийнята до розгляду.

Чи означає це, що інші суди повинні продовжувати розгляд подібних спорів, хоча вже відомо, що Верховний Суд готується вирішувати питання, яке потенційно може мати визначальне значення для їх результату?

Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеграл Сістемс» про: визнання недійсним договору на закупівлю послуг від 29.12.2023 № 301, укладеного між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 (надалі - Договір); стягнення з Відповідача 2 на користь Відповідача 1 - 3 110 634,96 грн, а з Відповідача 1 одержані за рішенням суду 3 110 634,96 грн в дохід держави.

Господарський суд Житомирської області рішенням від 02.04.2025 у позові відмовив.

Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 25.08.2025 скасував рішення Господарського суду Житомирської області від 02.042025 у справі № 906/593/24 та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив.

Верховний Суд постановою від 12.02.2026 постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 у справі №906/593/24 скасував, а справу передав на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду. Передаючи справу на новий розгляд, касаційний суд зауважив, що у цій справі правовими підставами позову є виключно положення частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України та стаття 48 Бюджетного кодексу України, які передбачають різні підстави недійсності правочину. Суд апеляційної інстанції не врахував наведеного, залишив поза увагою дійсні підстави позову у цій справі (як фактичні, так і правові) та, як наслідок, не дослідив належним чином та не встановив дійсного характеру спірних правовідносин між сторонами.

Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 05.03.2026 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора на рішення Господарського суду Житомирської області від 02.04.2025 у справі № 906/593/24.

Ухвалою від 01.04.2026 у справі № 906/593/24 Північно-західний апеляційний господарський суд зупинив апеляційне провадження у справі № 906/593/24 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/20111/23 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду. Зобов`язав сторони негайно повідомити Північно-західний апеляційний господарський суд про закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку судових рішень у справі №910/20111/23 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

Ухвала мотивована тим, що на розгляд Великої Палати Верховного Суду передана справа №910/20111/23 у подібних до справи № 906/593/24 правовідносинах для вирішення питання, яке збігається з питанням, що підлягає з`ясуванню під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанцій у цій справі, а саме щодо застосування до спірних правовідносин частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України, про що акцентував Верховний Суд у своїй постанові у даній справі передаючи її на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Щодо відсутності ухвали Великої Палати Верховного Суду про прийняття справи до розгляду, суд апеляційної інстанції врахував, що в постанові від 05.03.2025 у справі № 910/13175/23 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що пункт 7 частини 1 та частини 3 статті 228 ГПК України спрямований на забезпечення єдності судової практики та надає суду дискреційні повноваження щодо вирішення питання про зупинення провадження у справі.

При цьому, застосування вказаної норми не може зводитися виключно до формального встановлення факту прийняття справи до розгляду Великою Палатою Верховного Суду, оскільки її метою є недопущення ухвалення судових рішень, які можуть суперечити майбутній правовій позиції Верховного Суду. Такі заперечення виключають можливість порушення строків розгляду справ (скарг), котре могло вплинути, коли б суд чекав, коли Велика Палата Верховного Суду прийме чи поверне відповідну справу.

ТОВ «Інтеграл Сістемс» звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 та направити справу № 906/593/24 для її подальшого розгляду до апеляційного господарського суду.

Верховний Суд зазначає, що за наявності єдиної загальної процесуальної норми, яка регламентує підстави та порядок зупинення провадження, існують різні підходи у її розумінні та застосуванні в залежності від інстанційності.

Задля однакового застосування вказаної норми, колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 265/2189/20, від 18.05.2022 у справі № 296/685/20, від 01.02.2023 у справі № 127/34633/21, від 11.12.2024 у справі № 354/971/21, від 10.09.2025 у справі № 334/4889/24, від 22.10.2025 у справі № 334/6987/24 щодо застосування положень пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України, які кореспондуються з положенням пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України. На думку колегії суддів, наведений у зазначених постановах підхід є очевидно неефективним, оскільки створює передумови для прийняття рішень, які завідомо можуть не відповідати практиці застосування норми права, щодо якої виникла необхідність звернутися до відповідної Палати.

КГС ВС ставить питання про можливість ширшого тлумачення процесуальних підстав для зупинення провадження.

За запропонованим підходом суду не обов’язково чекати формального прийняття справи Великою Палатою: достатньою процесуальною передумовою може бути вже ухвала касаційного суду про передачу справи, якщо правовідносини є подібними та майбутній висновок може мати значення для правильного вирішення спору.

Сама ухвала про передачу справи потенційно може отримати не лише інформаційне, а й безпосереднє процесуальне значення для інших спорів.

З ухвалою КГС ВС від 02.09.26р у справі  № 906/593/24 можна ознайомитись за посиланням.

Секретар ІІ Судової палати

Північно-західного апеляційного господарського суду Тетяна ФІЛІПОВА