flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Правовий режим захисних споруд цивільного захисту: Велика Палата Верховного Суду надала відповіді на питання актуальної судової практики

09 жовтня 2026, 13:40

Чугуївська окружна прокуратура Харківської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства «Укртелеком» про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні захисною спорудою. Прокурор зазначив, що відповідач неправомірно набув у приватну власність захисну споруду цивільного захисту. Водночас прокурор вважав, що належним та ефективним способом захисту у цьому спорі є негаторний позов, а позовна вимога про визнання права державної власності забезпечить реальне відновлення порушеного права держави.

Суд першої інстанції позов задовольнив. Апеляційний господарський суд рішення суду першої інстанції залишив без змін.

 Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:

- яким є правовий режим захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони), в тому числі протирадіаційних укриттів / споруд, та чи підлягали вони передачі з державної у приватну власність;

- який спосіб захисту є належним та ефективним у спорах про усунення порушення прав власника захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони), в тому числі протирадіаційних укриттів / споруд.

Щодо правового режиму захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони), в тому числі протирадіаційних укриттів / споруд, та можливості їх передачі з державної у приватну власність:

Серед об`єктів цивільних прав особливу категорію становлять публічні речі - об`єкти державної або комунальної власності, правовий режим яких обумовлений особливим публічно-правовим значенням, підвищеною суспільною важливістю, спрямованою на забезпечення екологічної безпеки, обороноздатності, раціонального використання природних ресурсів, збереження стратегічно важливого майна держави, культурної спадщини тощо.

Згідно із частиною другою статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» (в редакцій, чинній станом на дату прийняття наказу № 227) приватизації не підлягають об`єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об`єктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення.

Загальнодержавне значення мають протирадіаційні споруди (абзац п`ятий пункту «в» частини другої статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» у вказаній редакції).

Таким чином, станом на дату прийняття оскаржуваного наказу № 227 заборона приватизації поширювалася на протирадіаційні споруди.

Отже, протирадіаційні укриття як один з видів захисних споруд цивільної оборони належали до об`єктів загальнодержавного значення, приватизація яких заборонена законом.

Аналіз наведеного законодавства (як на момент прийняття наказу № 227, так і станом на дату укладення договору купівлі-продажу № КПП-582) дозволяє дійти висновку, що протирадіаційні укриття / споруди державної власності як один з видів захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) не підлягали приватизації (відчуженню), оскільки як публічні речі належали до об`єктів загальнодержавного значення.

За обставинами цієї справи спірне приміщення є протирадіаційним укриттям - одним з видів захисних споруд цивільного захисту, яка за своїм функціональним призначенням використовується для укриття і тимчасового захисту людей, техніки та майна від небезпеки, що може виникнути або виникла внаслідок надзвичайних ситуацій у мирний час, а також від дії засобів ураження в особливий період.

З урахуванням викладеного Велика Палата Верховного Суду зазначає, що чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство не передбачало можливості приватизації (відчуження) захисної споруди цивільного захисту №77511 - протирадіаційного укриття / споруди як одного з видів захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони), оскільки такі споруди відносилися до об`єктів загальнодержавного значення, перебували у державній власності та за їх цільовим призначенням необхідні для виконання державою своїх функцій для забезпечення її обороноздатності та захисту життя і здоров`я населення від наслідків аварій, катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

Отже, висновки судів попередніх інстанцій про неправомірність передачі з державної у приватну власність АТ «Укртелеком» спірного майна, яке є захисною спорудою цивільного захисту № 77511, є обґрунтованими.

Щодо належного та ефективного способу захисту права власності держави у спірних правовідносинах:

Суди також зазначили, що позовну вимогу про зобов'язання повернути захисну споруду цивільного захисту № 77511 слід розглядати як негаторний позов, тобто позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Порушені права та законні інтереси держави підлягають захисту шляхом повернення державі в особі ФДМУ захисної споруди цивільного захисту № 77511.

Водночас суди вказали, що позовна вимога про визнання права державної власності є взаємопов'язаною з негаторними вимогами про усунення перешкод у реалізації прав власника (держави) та забезпечить реальне відновлення порушеного її права, сприятиме усуненню невизначеності щодо правового режиму спірного майна та забезпечить позивачу можливість безперешкодної реєстрації права державної власності на таке майно у Державному реєстрі прав.

Серед способів захисту майнових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна із чужого незаконного володіння у порядку статей 387 та 388 Цивільного кодексу України (віндикаційний позов) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном згідно зі статтею 391 цього Кодексу (негаторний позов).

Вирішуючи питання способу захисту порушеного права у спорах про повернення об`єктів культурної спадщини, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02 вересня 2023 року у справі № 910/8413/21 дійшла висновків, що за чинного на час виникнення спірних правовідносин правового регулювання право приватної власності на об`єкт культурної спадщини за жодних умов не могло виникнути у відповідача-1. Як наслідок, заволодіння відповідачем-1 цим об`єктом було неможливим. У такому разі державна реєстрація права приватної власності на об`єкт культурної спадщини за відповідачем-1 не є доказом переходу до нього володіння цим майном. Оскільки, незважаючи на державну реєстрацію права приватної власності на вказаний об`єкт, володіння останнім власник не втратив, немає підстав для застосування віндикаційного позову.

 Велика Палата Верховного Суду послідовно дотримується позиції, що у випадках, коли на певний об`єкт нерухомого майна за жодних умов не може виникнути право приватної власності, державна реєстрація цього права не змінює володільця відповідного об`єкта, а тому порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади слід розглядати як таке, що не пов`язане з позбавленням власника володіння. Належним способом захисту прав власника у цих випадках є негаторний позов.

Оскільки спірне майно - протирадіаційне укриття / споруда як один з видів захисних споруд цивільного захисту відносилося до об`єктів загальнодержавного значення, що не підлягали приватизації та, відповідно, перебували у державній власності, право приватної власності на цю захисну споруду не могло виникнути у відповідача.

Як наслідок, заволодіння відповідачем цим об`єктом було неможливим. У такому разі державна реєстрація права приватної власності на захисну споруду цивільного захисту № 77511 за відповідачем не є доказом переходу до нього володіння цим майном.

Таким чином, оскільки, незважаючи на державну реєстрацію права приватної власності на вказаний об`єкт, володіння останнім власник не втратив, немає підстав для застосування віндикаційного позову.

Власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном (стаття 317 Цивільного кодексу України).

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 Цивільного кодексу України).

Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що належним та ефективним способом захисту прав власника такого майна - держави на протирадіаційне укриття / споруду як один з видів захисних споруд цивільного захисту є негаторний позов.

З постановою ВП ВС від 16.09.26р у справі  №922/2484/24 можна ознайомитись за посиланням.

Секретар ІІ Судової палати

Північно-західного апеляційного господарського суду Тетяна ФІЛІПОВА