Момент виникнення у акціонера  права вимагати проведення аудиторської перевірки

Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду погодився із позицією Північно-західного апеляційного господарського суду, викладеною у постанові від 18.05.2020 в справі № 924/1237/19, залишивши її без змін.

При цьому, Верховний Суд у своїй постанові від 30.07.2020 сформулював правовий висновок:

Право вимагати проведення аудиторської перевірки діяльності акціонерного товариства, яке є корпоративним правом, пов`язаним з діяльністю й управлінням справами товариства, виникає в акціонера з моменту набуття ним права власності на акції АТ, оскільки саме з цього моменту особа стає носієм корпоративних прав. Відмова товариства в задоволенні вимоги про проведення аудиту за період, коли позивач не був акціонером, відповідно не може порушувати його корпоративних прав як акціонера.

Верховний Суд виходив з наступного.

Статтею 25 Закону України "Про Акціонерні Товариства" визначено права акціонерів - власників простих акцій, зокрема право на отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства (п.4).

Згідно з частиною 2 статті 162 Цивільного кодексу України аудиторська перевірка діяльності акціонерного товариства, у тому числі такого, що не зобов`язане публікувати для загального відома документи, має бути проведена у будь-який час на вимогу акціонерів, які разом володіють не менш як десятьма відсотками акцій. Порядок проведення аудиторських перевірок діяльності акціонерного товариства встановлюється статутом товариства і законом.

Відповідно до частини 5 статті 75 Закону України "Про акціонерні товариства" аудиторська перевірка діяльності акціонерного товариства також має бути проведена на вимогу акціонера (акціонерів), який (які) є власником (власниками) більше 10 відсотків голосуючих акцій товариства. У такому разі акціонер (акціонери) самостійно укладає (укладають) з визначеним ним (ними) аудитором (аудиторською фірмою) договір про проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності товариства, в якому зазначається обсяг перевірки.

Згідно з частиною 6 статті 75 Закону України "Про акціонерні товариства" Товариство зобов`язане протягом 10 днів з дати отримання запиту акціонера (акціонерів) про таку перевірку забезпечити аудитору (аудиторській фірмі) можливість проведення перевірки. У зазначений строк виконавчий орган має надати акціонеру (акціонерам) відповідь з інформацією щодо дати початку аудиторської перевірки.

Аудиторська перевірка на вимогу акціонера (акціонерів), який є власником більше ніж 10 відсотків голосуючих акцій товариства, може проводитися не частіше двох разів на календарний рік.

У разі проведення аудиту товариства за заявою акціонера (акціонерів), який (які) є власником (власниками) більше 10 відсотків голосуючих акцій товариства, виконавчий орган товариства на вимогу такого акціонера (акціонерів) зобов`язаний надати завірені підписом уповноваженої особи товариства копії всіх документів протягом п`яти робочих днів з дати отримання відповідного запиту аудитора (аудиторської фірми).

У пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 904/2194/17 зазначено, що шляхом пред`явлення до товариства вимоги про проведення аудиторської перевірки учасник (акціонер) товариства реалізує своє корпоративне право, пов`язане з діяльністю й управлінням справами товариства.

Стаття 75 Закону України "Про акціонерні товариства" є імперативною для товариства у випадку наявності відповідної вимоги акціонера, який є власником більше ніж 10 відсотків акцій товариства. При цьому, право акціонера вимагати проведення аудиту не залежить від бажання самого товариства чи його посадових осіб або доцільності проведення такої перевірки, натомість обов`язок товариства забезпечити аудитору можливість провести перевірку виникає відповідно до прямої вказівки закону (до таких висновків дійшов Верховний Суду у п. 5.2.2 постанови від 14.02.2018 у справі № 910/783/17). Аналогічні правові позиції викладені і в постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 922/1859/19.

Крім того, колегія суддів врахувала, що господарським судам під час вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин, слід з`ясовувати наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного права або законного інтересу у правовідносинах, на захист яких подано позов, а також питання про наявність чи відсутність факту їх порушення, невизнання або оспорювання. Особа стає носієм корпоративних прав з моменту набуття права власності на акції АТ або вступу до інших юридичних осіб.

Отже, право вимагати проведення аудиторської перевірки діяльності акціонерного товариства, яке є корпоративним правом, пов`язаним з діяльністю й управлінням справами товариства, виникає в акціонера з моменту набуття ним права власності на акції АТ, оскільки саме з цього моменту особа стає носієм корпоративних прав. Відмова товариства в задоволенні вимоги про проведення аудиту за період, коли позивач не був акціонером, відповідно не може порушувати його корпоративних прав як акціонера.

У справі, що розглядалася, предметом спору є матеріально-правова вимога Приватного акціонерного товариства "Міжнародна енергетична компанія" до Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" про зобов`язання забезпечити аудитору можливість проведення аудиту фінансово-господарської діяльності Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" за 2016-2019 роки, тобто за період, коли позивач не був акціонером Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС": з 2016 року - перша половина 2019 року та за період, після набуття ним статусу акціонера, з 12.06.2019.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивач став акціонером відповідача з 12.06.2019, отже колегія суддів Верховного Суду погодилася з висновком господарських судів про відмову в задоволенні позовних вимог про проведення аудиторської перевірки діяльності акціонерного товариства за період до 12.06.2019.

Разом з тим, щодо посилання скаржника на те, що суди не дали належної оцінки листу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 21.01.2020 № 26/04/911,  то Верховний Суд вказав, що Північно-західний апеляційний господарський суд встановив, що в даному листі йдеться про акціонера, який хоча і володів меншою кількістю акцій, однак був учасником товариства. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що роз`яснення, наведені в даному листі, мають рекомендаційний характер.

При цьому колегія суддів також вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позовної вимоги за період з 12.06.2019, оскільки частина 5 статті 75 Закону України "Про акціонерні товариства" є імперативною для товариства у випадку наявності відповідної вимоги акціонера, який є власником більше ніж 10 відсотків акцій товариства, та ні статутом, ні законом не обмежується будь-яким періодом часу.

Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 921/505/17-г/18 наголошено на тому, що не слід ототожнювати поняття одержання інформації про діяльність товариства, з поняттям призначення аудиторської перевірки діяльності товариства, як права позивача на управління товариством.

З врахуванням викладеного, оскільки право на інформацію та право вимагати проведення аудиторської перевірки діяльності акціонерного товариства, є різними корпоративними правами, які регулюються різними матеріальними нормами - статтею 78 та 75 Закону України "Про акціонерні товариства" відповідно, а спірні правовідносини в даній справі виникли саме щодо реалізації права вимагати проведення аудиторської перевірки діяльності акціонерного товариства, а не права на інформацію, колегія суддів відхилила доводи касаційної скарги в частині необхідності надання висновку щодо застосування норми частини 1 статті 78 Закону України "Про акціонерні товариства", а також спростовуються висновки судів попередніх інстанцій в частині застосування до спірних правовідносин положення пункту 11.5 статуту (про надання інформації) та роз`яснень, викладених в пункті 2.33 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин".

З повним текстом постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 30.07.2020 року у справі № 924/1237/19 можна ознайомитися за посиланням.

Суддя, секретар ІІ Судової палати Алла Гудак