«ЗАТВЕРДЖЕНО»

Наказ голови Північно-західного

апеляційного господарського суду

від 24.01.2025 р. № 6-од/г

КОМУНІКАЦІЙНА СТРАТЕГІЯ

Північно-західного апеляційного господарського суду

на 2025-2026 роки

Зміст

1. Вступ
2. Аналіз стану комунікаційної діяльності Суду.
3. Наявність ресурсів для здійснення комунікації та проблем, які потребують вирішення.
4. Стан зв’язків з громадськістю Суду.
5. Мета і основні завдання комунікаційної стратегії.
6. Цільові аудиторії Суду.
7. Форми і засоби комунікації (канали зв’язків) з цільовими аудиторіями
8. Очікувані результати реалізації Комунікаційної стратегії суду.
9. Прикінцеві положення Стратегії. Завдання кризового управління в комунікаціях Суду.

1.     Вступ

Судова влада України здійснюється незалежними та безсторонніми судами, які забезпечують реалізацію принципу верховенства права та права громадян на справедливий суд. Основну роль у здійсненні правосуддя відіграють суд як установа і суддя, який безпосередньо вирішує ту чи іншу справу, оскільки для реалізації свого права громадяни звертаються саме до них.

Північно-західний апеляційний господарський суд (далі – Суд) розробив Комунікаційну стратегію суду на 2025–2026 роки (далі – Стратегія), яка є основним документом для здійснення зовнішньої та внутрішньої комунікації на регіональному рівні та включає в себе сукупність комунікативних засобів, методів, прийомів і технік, покликаних надати об’єктивну інформацію про діяльність суду і суддів, налагодити постійний зацікавлений діалог з найважливішими цільовими групами як в середині, так і за межами суду в інтересах забезпечення незалежності судової влади, гарантування законності та правопорядку, здійснення об’єктивного і неупередженого правосуддя, а також допоможе підвищити рівень довіри громадськості до правосуддя та покращити престиж судової влади в цілому та суду зокрема, як відкритого, «прозорого», доступного для пропозицій та взаємодії.

Зміст і структура Стратегії визначається цілями правосуддя й завданнями суду та ґрунтується на нормах  Конституції України, Законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про доступ до публічної інформації», «Про інформацію», Кодексу суддівської етики та інших національних і міжнародних актів, що регулюють діяльність в цій сфері.

Кожне повідомлення, що подається від  Суду, має відповідати одній чи кільком характеристикам: відкритість / законність / прозорість / ефективність / об’єктивність / справедливість.

Візуальний стиль Суду відповідає таким принципам, як лаконічність та упізнаваність. Він створений на використанні зображення нагрудного знаку судді, кольору мантії судді, зображення будівлі суду , а також емблеми/логотипу суду (зображення містить стилізований образ Феміди і назви Суду). Ці зображення застосовуються при виготовленні іміджевої продукції Суду (презентаційні матеріали, візитівки, ін. поліграфічна продукція), оформленні стенду Суду, поданні інформації від Суду на офіційному вебсайті та сторінці Суду у соцемережах.

2.     Аналіз стану комунікаційної діяльності Суду

Суд має досвід здійснення внутрішньої і зовнішньої комунікаційної діяльності. Це стало можливим завдяки впровадженню сучасних інформаційних технологій ведення внутрішнього документообігу, управління апаратом Суду та донесенням інформації про діяльність Суду до широкого кола громадськості через офіційний вебсайт Суду й офіційну сторінку у Фейсбук, проведення аналізу опитування думки відвідувачів Суду, розміщення інформації на інформаційних стендах у приміщенні Суду, а також через такі комунікаційні канали зв’язку, як спеціальні заходи, що проводяться у Суді та за його межами представниками Суду, Дні відкритих дверей для студентської молоді, зустрічі та інші заходи на теми, безпосередньо пов’язані  із діяльністю судової системи.

У Суді за забезпечення зв’язків суду із громадянами та медіа (засобами масової інформації (ЗМІ)) відповідають працівники сектору по взаємодії зі ЗМІ (пресслужба Суду).

Основним джерелом інформації про Суд є вебсторінка (вебсайт) суду офіційного вебпорталу Судової влади України, на якій пресслужба інформує суспільство про діяльність Суду, судову практику, а також заходи, в яких беруть участь судді та працівники апарату тощо.

За роки своєї діяльності Суд встановив та підтримує партнерські відносини з органами освіти – Департаментом освіти та науки Рівненської обласної державної адміністрації та Управлінням освіти Рівненського міськвиконкому Рівненської міської ради. В рамках цих відносин відбувається організація щорічного конкурсу на краще есе, який проводить Суд серед учнів старших класів навчальних закладів Рівненської області.

Суд напряму співпрацює із вищими навчальними закладами, зокрема з Рівненським відділенням Київського університету права НАН України та Національним Університетом «Острозька академія». Так судді ПЗАГС беруть участь у наукових конференціях / круглих столах та заходах, присвячених посвяті у студенти та врученню дипломів випускникам РВ КУП НАН України. З Національним Університетом «Острозька академія» у 2019 році підписано меморандум, метою якого є обмін інформацією і досвідом в межах функцій та повноважень кожного, здійснення наукової та практичної діяльності у сфері забезпечення верховенства права, захисту прав і свобод людини й громадянина. В межах цієї співпраці проводяться спільні заходи, розробляються проєкти й програми, створюються майданчики для професійного  спілкування, роботи науковців, практиків та студентів.

Також Суд має досвід взаємодії з місцевими органами прокуратури, адвокатури та громадськими організаціями Рівненщини шляхом проведення спільних семінарів, конференцій, круглих столів, прессніданків. На таких заходах розглядаються питання правового забезпечення, новин законодавства та проблемних питань його застосування.

На сьогоднішній день Суд активно використовує соцмережі, а  саме з 2018 року сторінку у Фейсбук (https://www.facebook.com/profile.php?id=100026460770133), яка має вже понад 720 підписників. Саме соцмережі в наш час є прямим каналом комунікації зі громадськістю. Через них Суд має можливість охопити ширшу цільову аудиторію, донести інформацію швидше й повніше, особливо у різних кризових та надзвичайних ситуаціях. Відповідно Суд має додаткову можливість бути доступнішим, відкритішим, що є передумовою для підвищення рівня суспільної довіри до судової влади в цілому. Разом з цим, соцмережі є інформаційним та комунікаційним майданчиком для зворотнього зв’язку, залучення  суспільства до прямого діалогу, а отже – отримання правдивої оцінки роботи судової системи, відповідно й можливості відповідати безпосередньо на зауваження та запитання цільової аудиторії, що у свою чергу дає змогу уникати непорозумінь та недостовірності інформації.

Задля вдосконалення своєї роботи Суд на постійній основі здійснює анонімне опитування відвідувачів суду, сторін у справі. Таке опитування розроблене за системою оцінювання роботи суду за підтримки проєкту USAID «Справедливе правосуддя й затверджене Радою суддів України. Питання анкети стосуються як роботи суду загалом, так і роботи працівників суду, суддів, оцінки рішення суду, доступності й зручності приміщення, застосування новітніх технологій (відеоконференцзв'язку, обміну електронною кореспонденцією, інформаційних моніторів, доступу до Wi-fi та Ліга:Закон та інтернету), роботи суду в умовах карантину, з 2022 року – в умовах воєнного стану. Також респонденти можуть окремо висловитися з інших питань, що їх турбують чи викласти свою думку з того чи іншого питання. Результати опитування, які оприлюднюються щоквартально,  використовуються для впровадження ефективних рішень щодо організаційної роботи суду, підвищення рівня довіри громадськості до судової влади та виявлення недоліків, на які слід звернути увагу. Наразі загалом оцінки респондентів є високими (вище 4 балів з можливих 5), що свідчить про достатньо високий рівень задоволеністю роботою ПЗАГС.

На сьогоднішній день Суд забезпечений повним автоматизованим циклом ведення діловодства та проходження судових справ, в якому використовується передовий світовий досвід судового адміністрування, кадрової політики та організації роботи. Внаслідок цього було покращено надання якісних та професійних судових послуг.

У приміщенні Суду розміщено інформаційні стенди, за допомогою яких  відвідувачі мають можливість ознайомитися з переліками справ, призначених до розгляду, зразками документів, ставками судового збору, платіжними реквізитами, графіком особистого прийому громадян керівництвом Суду тощо. Інформація про перелік судових засідань, що мають відбутися протягом дня із зазначенням номеру справи, колегії суддів, що розглядатимуть справу, призначений час розгляду та номеру залу, теж висвітлюється на екранах інформаційних табло), розміщених поруч із залами судових засідань.

Таким чином, Суд від початку своєї діяльності прагне відкритості своєї роботи, веде планову та системну комунікаційну діяльність у таких напрямках:

• внутрішній – робота з суддями та працівниками апарату суду щодо вдосконалення їх професійних і комунікативних навиків, облаштування приміщення Суду з метою забезпечення його інформаційної насиченості, підвищення комфортності для відвідувачів і роботи працівників Суду;
• зовнішній – інформування суспільства про роботу Суду,  налагодження зацікавленого діалогу  з громадськістю та медіа, залучення студентів до проходження практики в Суді тощо.

3.     Наявність ресурсів для здійснення комунікації та проблем, які потребують  вирішення

З часу створення Північно-західного апеляційного господарського суду і до тепер питання забезпечення суддів і працівників апарату належними умовами праці та відповідними приміщеннями для здійснення правосуддя, а також забезпечення громадян, людей з інвалідністю і відвідувачів суду вільним, безбар’єрним доступом до приміщень, є вирішеним, а саме:

• у приміщені Суду обладнано шість  залів судового засідання, кількість яких із врахуванням кількості справ, що надходять, є достатньою;
• для проведення семінарів, зустрічей з представниками організацій, медіа, брифінгів тощо у Суді є пристосоване приміщення (конференцзала), що сприяє формуванню позитивного іміджу суду та створює необхідні умови для вільного спілкування з журналістами;
• належні умови у Суді також створені для представників сторін, адвокатів: облаштовано кімнату для ознайомлення із матеріалами справи, оснащену принтером та комп’ютерами, які мають доступ до інформаційно-правової  системи Ліга: Закон та мережі Інтернет в цілому, що, у свою чергу,  дає можливість віднайти необхідну інформацію, отримати чи відправити повідомлення електронною поштою. Такі умови дозволяють представникам сторін й учасникам судового процесу підготуватися до розгляду справи, вчасно отримати чи використати відповідну інформацію, не виходячи із приміщення Суду;
• при вході до приміщень Суду встановлено підіймальну платформу  з перилами та кнопки виклику персоналу в зоні досяжності особи, яка сидить у кріслі колісному.
• вхідні двері забезпечують прохід людям з ураженнями опорно-рухового апарату та проїзд у кріслі колісному. Обладнано спеціальні санітарно-гігієнічні приміщення для маломобільних груп населення;
• при вході до приміщення Суду, до залів судових засідань та вбиралень розміщено тактильні вказівники шрифтом Брайля.

 Вже кілька років поспіль діяльність органів судової влади в Україні перебуває в центрі досить гострих громадських дискусій, основною темою яких залишається ефективність та якість судового розгляду.  Під час таких диспутів використовується різна, часто суперечлива інформація про показники функціонування судових органів. Джерелом такої інформації є, як правило, неофіційні дані про стан здійснення судочинства,  що здебільшого мають суб’єктивний характер,  адже формуються політиками, медіа, зацікавленими особами тощо.  Водночас не дають адекватного уявлення про стан здійснення судочинства й дані офіційної статистики, оскільки не відображають ставлення і сприйняття судового розгляду учасниками судових процесів.

У зв’язку з цим існує необхідність врахування обох згаданих факторів: з одного боку, офіційної статистики, що свідчить про навантаження та обсяги роботи суддів та працівників судових органів, а з іншого – реальних потреб громадян, що звертаються до суду, і хочуть реалізувати своє право на судовий захист ефективно й у визначені строки. Саме тому актуалізується використання методологій, що дають змогу визначати якість судових послуг через показники суб’єктивних оцінок судового розгляду особами, що є безпосередніми учасниками процесів.

Водночас у зв’язку із повномасштабним вторгненням РФ в Україні вже третій рік введено воєнний стан, що не сприяє активній комунікації загалом. Попри це Північно-західний апеляційний господарський суд працює у звичайному режимі, здійснює правосуддя, забезпечуючи кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України. При цьому, Суд не припинив комунікацію із громадянами та суспільством. Ця комунікація здійснюється з урахуванням встановленого у державі воєнно стану.  

4.     Стан зв’язків з громадськістю Суду

Суд має епізодичну співпрацю з представниками місцевих та регіональних медіа, забезпечення якої входить до повноважень пресслужби суду. Разом з тим, питання організації роботи Суду, правової освіти та діяльності суддів, розгляду справ регулярно висвітлюються на офіційній інтернет-сторінці веб-порталу «Судова влада», яка постійно оновлюється і є актуальною.

Окрім того, Суд працює над веденням інформаційно-просвітницької роботи із громадськістю шляхом ознайомлення із змінами у законодавстві, проведення семінарів, днів відкритих дверей, просвітницькою діяльністю з професійною аудиторією, молоддю-студентством. За потреби – організовуються зустрічі з актуальними цільовими аудиторіями.

5.     Мета і основні завдання Комунікаційної стратегії Суду

Мета комунікаційної стратегії спрямована на забезпечення відкритості і прозорості у діяльності Північно-західного апеляційного господарського суду, залучення медіа до висвітлення його діяльності, сприяння безперешкодній реалізації конституційного права громадян на інформацію і свободу слова та формування в суспільстві позитивного іміджу судової влади загалом, створення чіткої й злагодженої системи зовнішньої та внутрішньої комунікації Суду, яка би зміцнювала авторитет судової влади як незалежного, ефективного й відкритого державного органу.

Основні завдання комунікаційної стратегії:

• забезпечення прозорості діяльності судової влади, підвищення рівня її авторитету і довіри громадян до правосуддя загалом;
• переконання широкої громадськості щодо важливості їх підтримки діяльності суддів у здійсненні об’єктивного, безстороннього, неупередженого, незалежного та справедливого правосуддя;
• підтримка стосунків між членами суддівського корпусу,  сприяння в обміні інформацією між ними та організації спільної комунікаційної діяльності за межами судової влади;
• підвищення рівня обізнаності громадян регіону щодо специфіки, особливостей і змісту діяльності  суду;
• інформування громадськості та юридичної спільноти щодо ухвалення Судом рішень у справах, що мають суспільний інтерес, а також судової практики;
• підвищення авторитету судді та працівника апарату суду у суспільстві;
• покращення співпраці з медіа, громадськими організаціями, органами державної влади і місцевого самоврядування  в інтересах  побудови правової держави;
• підвищення рівня правової освіти населення, інформування громадян про шляхи забезпечення їх конституційних прав та необхідність дотримання ними конституційних обов’язків;
• підвищення престижу роботи в судовій системі, профорієнтація молоді.

6.     Цільові аудиторії Суду

Комунікація є не лише поширення інформації, а й обмін нею, адже вона має на меті отримання зворотнього зв’язку. Тому Суд зосередився на постійному й тривалому спілкуванню з різними цільовими групами. Це є зовнішні та внутрішні цільові аудиторії, з якими ведеться спілкування задля формування позитивного іміджу судової влади, її наближення до європейських цінностей. Правильне визначення цільової аудиторії допоможе ефективно взаємодіяти із зацікавленими сторонами, досягти загальних організаційних цілей, продемонструвати ефективність судової гілки влади, підвищити правову обізнаність громадян і переконатися, що суспільство розуміє, що саме робить Суд і його повноваження, за необхідності навіть змінити поведінку громадян та їхнє сприйняття дій та рішень суду.

Відповідно до мети Стратегії та актуальних проблем Суду, цільовими аудиторіями є:

Внутрішні:

• професійні судді;
• працівники апарату суду.

Зовнішні:

• громадськість;
• відвідувачі суду;
• запитувачі інформації;
• юридичні особи, інтереси яких вирішуються у судовому порядку;
• правозахисні організації;
• посадові особи виконавчої влади;
• посадові особи місцевих органів влади;
• науково-експертне середовище;
• студентство;
• учні закладів середньої освіти;
• представники медіа.

7.     Форми і засоби комунікації (канали зв’язків) з цільовими аудиторіями

Під час вибору каналів зв’язку із цільовою аудиторією необхідно обов’язково враховувати специфіку кожної окремої групи. При цьому, Суд обирає канал комунікації, за допомогою якого можна досягнути максимальної ефективності з тією чи іншою цільовою аудиторією.

Канали зв’язків із громадськістю:

• проведення опитування громадської думки;
• надання інформації через вебсайт Суду;
• розміщення інформації на інформаційних стендах у приміщенні Суду;
• надання інформації через медіа;
• фільми про Суд;
• модельні судові засідання;
• дні відкритих дверей;
• відвідання суддями занять у навчальних закладах (практичні заняття, дебати у формі «питання-відповіді»).

Під час визначення каналів комунікації Суду із представниками медіа необхідно враховувати, що ця група є більш вузькою та спеціалізованою, що в окремих медіа працюють журналісти, які спеціалізуються на правничій тематиці.

Канали комунікації із медіа:

• надання інформації через вебсайт Суду;
• розсилання інформації про діяльність суду безпосередньо у медіа;
• організація інтерв’ю з керівництвом Суду;
• організація брифінгів голови Суду з резонансних справ.

Канали комунікації із студентами. Обираючи засоби комунікації зі студентами юридичних спеціальностей, слід звертати увагу, що основною ідеєю співпраці з цією групою є популяризація роботи в суді з метою формування майбутнього високопрофесійного персоналу. Добір засобів комунікації необхідно здійснювати з наданням переваги таким освітнім заходам:

• зустрічі, обговорення тем, безпосередньо пов’язаних із діяльністю судів;
• залучення студентів до заходів, що проводяться в суді;
• сприяння організації проходження практики студентами юридичних спеціалізацій в суді;
• дні відкритих дверей;
• модельні судові засідання.

Каналами комунікації із представниками суб’єктів владних повноважень:

• надання інформації через офіційний вебсайт Суду;
• обмін інформацією шляхом офіційного листування тощо;
• проведення спільних семінарів/конференцій/круглих столів щодо проблемних питань застосування та роз’яснення законодавства.

Разом з тим слід відмітити, що сучасні суди мають можливість активно розвиватися в середовищі всесвітньої глобальної мережі Інтернет, яка докорінним чином може змінити погляди суспільства. Використання цього ресурсу дозволяє без «посередників» максимально поширювати соціально важливу інформацію про діяльність та проблеми.  

План комунікаційних заходів Північно-західного апеляційного господарського суду на 2025 рік та на 2026 рік затверджує та контролює його виконання голова Північно-західного апеляційного господарського суду (додаток до Стратегії).

Заходи Суду щодо реалізації Стратегії:

• сприяння представникам медіа в наданні інформації про резонансні судові справи, які становлять суспільний інтерес, та у опублікуванні судових нарисів;
• опублікування на офіційних вебресурсах Суду пресанонсу про розгляд резонансних справ;
• забезпечення представникам медіа  доступу до зали судових засідань та можливості бути присутніми під час розгляду справи;
• продовження роботи з налагодження ефективної співпраці та партнерства з медіа, громадськими організаціями, органами державної влади й місцевого самоврядування;
• забезпечення участі представників медіа на офіційних заходах, круглих столах, науково-практичних семінарах, конференціях щодо, які організовуються Судом;
• активна участь голови Суду, заступника голови Суду, суддів Суду у семінарах, конференціях, круглих столах, офіційних заходах, які організовують органи державної влади, правоохоронні органи та правозахисні організації з питань застосування права;
• формування поваги до суду та судового рішення у молодого покоління шляхом систематичного проведення Днів відкритих дверей для учнів та студентів навчальних закладів, ознайомлення їх з діяльністю Суду, правилами поведінки у Суді, та забезпечення можливості бути присутніми під час розгляду судових справ;
• продовження роботи з оновлення інформації на вебсайті Суду;
• здійснення оперативного реагування на публікації, виступи в медіа з питань діяльності Суду, які не відповідають дійсності, є некомпетентними та підривають довіру суспільства до правосуддя; 
• продовження роботи з підвищення професійної кваліфікації суддів та працівників апарату Суду, дотримання норм Кодексу професійної етики  судді та Правил поведінки працівників суду, шляхом проведення навчальних семінарів, участі в навчальних заходах, організованих Державною судовою адміністрацією України та Національною школою суддів України.

8.     Очікувані результати реалізації Комунікаційної стратегії суду

Комунікаційна стратегія суду реалізується з метою покращення стану зв’язків Суду із громадськістю, встановлення змістовного та постійного діалогу з суспільством.

За результатами впровадження Стратегії очікується зростання рівня довіри громадян до судів, підвищення авторитету суду через підвищення правової обізнаності суспільства про порядок захисту своїх прав у судах, про свої права та обов’язки, про діяльність судів в цілому.

Суд повинен сприйматись громадськістю як установа, яка стоїть на їх захисті. Звертаючись до суду, кожен громадянин має вірити в те, що яким би не було рішення, суд ухвалить його безсторонньо, виважено та керуючись нормами закону.

Очікувані результати реалізації Стратегії Судом:

• підвищення правової обізнаності населення та засобів масової інформації;
• підвищення рівня зацікавленості громадян, в першу чергу молодих юристів, у роботі в судовій системі;
• налагодження постійного зв’язку з медіа задля регулярного та невикривленого висвітлення діяльності Суду;
• формування позитивного іміджу судової гілки влади;
• зростання рівня довіри громадян до суду, підвищення його авторитету через  відкритість та прозорість діяльності суду;
• підвищення рівня правової обізнаності суспільства про порядок захисту своїх прав у судах.

9.     Прикінцеві положення Стратегії. Завдання кризового управління в комунікаціях Суду

Для мінімізації негативного впливу критичних ситуацій на виконання Стратегії розроблено принципи і алгоритм кризового управління в комунікаціях.

Кризова ситуація для Суду – це подія/ситуація навколо події, яка негативно впливає чи може вплинути на імідж Суду, підриває його авторитет і може завдати шкоди інтересам судової влади України.

Кризові ситуації, які можуть зумовити потребу в кризовій комунікації, зокрема, це:

• критичні заяви з боку представників медіа, політиків чи лідерів громадських об’єднань;
• протести чи масові невдоволення суспільства позицією Суду / ухваленими ним рішеннями / діяльністю;
• інші ситуації, які мають вплив на формування суспільної думки та рівня довіри до Суду.

Принципи комунікації в кризових ситуаціях:

• вчасність (максимальна оперативність на реагування на кризову ситуацію);
• координація та планування (формування робочої групи, яка буде відповідати за розроблення й виконання заходів щодо подолання кризової ситуації) та підготовка та оприлюднення думок, роз’яснень, заяв тощо;
• об’єктивність та правдивість (повідомлення від Суду мають базуватися лише на фактах та правдивих даних).

Під час такої комунікації для уникнення негативних наслідків, викликаних критичною ситуацією, слід дотримуватися з боку представників Суду етики спілкування, взаємоповаги, добропорядності та уникнення надмірно емоційних висловлювань. Є неприпустимими особисті образи, безпідставна критика, поширення чуток чи інформації, яка містить державну таємницю чи є службовою.