Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.10.2022 у справі №923/199/21 відступила від висновків, викладених у постанові КГС ВС від 09.04.2019 у справі №911/169/18 та схожих висновків викладених у постановах Верховного Суду, які зазначені у п. 8.40 постанови ВП ВС від 05.10.2022 у справі №923/199/21, стосовно застосування норм ГПК України щодо розподілу судових витрат у справах за позовами прокурора в інтересах держави, а саме: «Зі змісту положень частин першої - третьої статті 45, частини першої статті 123, пункту 1 частини першої, частини четвертої статті 129 ГПК України розподіл судових витрат у справі (новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення - підпункт «б» пункту 4 частини першої статті 282 ГПК України) здійснюється між сторонами, а також на користь третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, у випадку, передбаченому частиною тринадцятою статті 129 ГПК України, з покладенням судових витрат на відповідну сторону у справі - позивача або відповідача, незважаючи на те, чи позов поданий позивачем (або відповідачем у разі подання зустрічного позову), чи в його інтересах іншою особою, якій за законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина третя статті 4, стаття 53 ГПК України). Отже, прокурор у розподілі судових витрат у справі участі не бере».
Велика Палата Верховного Суду, посилаючись на висновки викладені в постановах від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 та від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 зазначила, що прокурор задля захищення інтересів держави, виконує субсидіарну роль, змінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Враховуючи вищевикладене Велика Палата Верховного Суду, дійшла висновку, що за змістом положень процесуального закону прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу сторони у справі – позивача лише у випадках, передбачених відповідним процесуальним законом, однак у разі відкриття провадження у справі за поданим ним позовом, він має ті ж права та обов’язки, що їх має позивач, за винятком права укладати мирову угоду.
З урахуванням наведеного, звертаючись із позовом в інтересах держави, прокурор є суб`єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов`язки, пов`язані з розподілом судових витрат.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що у вирішенні питання щодо розподілу судових витрат за наслідками розгляду справ, провадження в яких відкрито за позовом прокурора в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позиція цього органу щодо заявленого прокурором позову не є вирішальним критерієм, оскільки прокурор бере участь у розподілі судових витрат нарівні з іншими учасниками справи (підпункт 8.32 постанови ВП ВС від 05.10.2022 у справі № 923/199/21).
З повним текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 року у справі №923/199/21 можна ознайомитися за посиланням.
Суддя, секретар ІІ Судової палати Алла Гудак
_03_03.png)
