Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції при ухваленні рішення здійснив переоцінку змісту акта про порушення, який вже був предметом дослідження у іншій справі, чим порушив принцип юридичної визначеності.
З таким висновком Північно-західного апеляційного господарського суду, викладеним у постанові від 18.07.2023 у справі № 902/670/22, погодився Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду.
До суду звернулося Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" в особі Структурної одиниці "Вінницькі центральні електричні мережі" з позовом, в якому просило стягнути з Приватного підприємства "Регіони-Ойл" вартість необлікованої електричної енергії в сумі 2 005 300,76 грн. Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що за результатами проведення технічної перевірки електроустановок на об`єкті Підприємства було виявлено факт порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), що зафіксовано в акті про порушення, на підставі якого позивачем прийнято рішення, оформлене протоколом про нарахування обсягу необлікованої електричної енергії у розмірі та визначення вартості необлікованої електричної енергії в сумі позову, яку не було оплачено відповідачем.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять інформації про складання акта про недопуск працівників позивача до усіх приміщень відповідача з метою вимірювання рівня максимального навантаження, складеного з дотриманням вимог пункту 1.1.2 ПРРЕЕ, а тому позивачем не доведено правомірність застосування підпункту 3 пункту 8.4.10 ПРРЕЕ при визначенні рівня максимального навантаження та розрахунку вартості необлікованої електричної енергії в означеній сумі. На переконання місцевого суду, позивач мав як достатній обсяг повноважень, так і обов`язок (за відсутності доказів про обмеження доступу до приміщень відповідача) самостійно отримати доступ до усіх струмоприймачів та встановити потужність, обчислену, виходячи зі струму навантаження електроустановок споживача при підключенні всіх наявних на час складення акта про порушення струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки.
Північно-західний апеляційний господарський суд рішення Господарського суду Вінницької області скасував, ухвалив нове рішення, яким позов задоволив. Постанову мотивував тим, що суд першої інстанції при ухваленні рішення здійснив переоцінку змісту складеного акта про порушення, який вже був предметом дослідження у іншій справі (№ 902/861/21), чим порушив принцип юридичної визначеності. З огляду на набрання законної сили рішенням Господарського суду Вінницької області у справі № 902/861/21, відсутності доказів визнання недійсним рішення комісії позивача з розгляду акта про порушення, оформленого протоколом про нарахування кількості необлікованої (недоврахованої) електроенергії, апеляційний суд дійшов висновку, що зазначені документи є чинними та обов`язковими для виконання.
Не погоджуючись з висновками апеляційного суду щодо умов та обставин, необхідних для застосування судами підпункту 3 пункту 8.4.10 ПРРЕЕ, Підприємство звернулося до суду касаційної інстанції, зазначивши у своїй скарзі, що судом не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 30.05.2023 у справі № 917/393/21, від 02.08.2021 у справі № 923/171/20. Касаційний господарський суд, проаналізувавши висновки, викладені в обумовлених постановах, дійшов висновку, що вони стосуються правовідносин, які не є подібними до правовідносин в справі, що розглядається (№ 902/670/22). У судових рішеннях у справі № 902/861/22 за участю цих самих сторін, що і у справі, що розглядається (№ 902/670/22), предметом розгляду було питання наявності чи відсутності підстав нарахування заборгованості за обсяг та вартість необлікованої електричної енергії, внаслідок виявлення енергопостачальною організацією порушень та на цій підставі складання акта про порушення. Так, у цій справі суд першої інстанції зазначив, що Товариством при прийнятті спірного рішення та розрахунку вартості необлікованої електроенергії правильно застосовано величину потужності згідно з договором, з огляду на те, що в акті про порушення зафіксовано відсутність паспортних даних на все електрообладнання та неможливості провести заміри навантаження, а враховуючи документально встановлене та підтверджене порушення ПРРЕЕ позивачем як споживачем (а саме: не забезпечення збереження і цілісності на об`єкті розрахункового засобу обліку електроенергії та пломб, відповідальність за збереження яких покладено на позивача), суд дійшов висновку про правомірність нарахування відповідачем вартості необлікованої електричної енергії згідно з ч.3 п.8.4.10 ПРРЕЕ.
Верховний Суд виснував, що суд апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин під час розгляду справи № 902/670/22, дійшов правильного висновку, що суд першої інстанції здійснив переоцінку змісту акта про порушення, який вже був предметом дослідження у справі № 902/861/22, чим порушив принцип юридичної визначеності.
За таких обставин Верховний Суд резюмував, що висновки суду апеляційної інстанції щодо застосування положень ст.75 ГПК України не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах, зазначених в касаційних скаргах. Наведені висновки суду касаційної інстанції за своїм змістом є загальним правилом визначення ознак преюдиційних обставин, наявність чи відсутність яких оцінювалась судом касаційної інстанції у кожній наведеній справі з урахуванням предмета позову, суті правовідносин та встановлених фактичних обставин кожної конкретної справи. Отже, підстав для скасування постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.07.2023 у справі № 902/670/22 немає.
З повним текстом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.10.2023 у справі № 902/670/22 можна ознайомитися за посиланням
Суддя Північно-західного апеляційного господарського суду,
секретар ІІ Судової палати Алла Гудак
_03_03.png)
