Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
До позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, такий позов є негаторним і може бути пред`явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення.
Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду погодився із позицією Північно-західного апеляційного господарського суду, викладеною в постанові від 18.09.2023 у справі № 918/244/22. При цьому, Верховний Суд не відступив від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 і від 02.11.2022 у справі № 922/3166/20 та застосованих судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Предметом спору в цій справі є розірвання договору оренди земельної ділянки й водного об`єкту, повернення земельної ділянки й водного об`єкта в комунальну власність сільської ради, а також зобов`язання орендаря (відповідача у справі) за власний рахунок знести самовільно побудовані об`єкти нерухомого майна – альтанки та їдальню.
Господарський суд першої інстанції позов задовольнив частково: розірвав оспорювані договори в частині земельної ділянки; зобов’язав відповідача повернути у комунальну власність ради земельну ділянку та частково повернути водний об’єкт; зобов’язав відповідача за власний рахунок знести об’єкти, окрім їдальні; в решті позову – відмовив. Разом з тим, суд не застосував наслідки спливу строку позовної давності, про які просив відповідач, оскільки позивачем був заявлений негаторний позов.
Північно-західний апеляційний господарський суду рішення Господарського суду Рівненської області скасував в частині відмови в задоволенні позову про зобов’язання відповідача за власний рахунок знести самовільно побудовану їдальню, в цій частині ухвалив нове рішення про задоволення позову. В решті рішення місцевого господарського суду залишив без змін. Постанову мотивував тим, що земельна ділянка не виділялася під будівництво чи розміщення на ній будь-яких об'єктів нерухомого майна, враховуючи відсутність дозвільної документації на будівництво приміщення їдальні та альтанок, а тому вказані об'єкти нерухомості є самочинно збудованими відповідачем та підлягають знесенню.
Щодо спливу позовної давності, то апеляційний суд виходив з такого. У цій справі прокурор звернувся до суду з позовною вимогою про розірвання, зокрема, договору оренди землі, тобто з позовом, сутністю вимог за яким є усунення порушення, яке триває і має місце на момент звернення з позовом до суду (тобто початковий момент перебігу позовної давності зміщується із кожним новим порушенням права власника землі), тому на такий позов, не поширюються вимоги щодо позовної давності, оскільки з таким позовом можна звернутися в будь-який час, поки існують правовідносини та правопорушення. Отже, строк звернення до суду з відповідною позовною вимогою прокурором пропущено не було, у зв’язку з чим відсутні підстави для застосування наслідків спливу позовної давності відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України.
Верховний Суд зазначив, що такий висновок суду апеляційної інстанції повністю узгоджується з висновками, наведеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 922/3166/20. Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 суд наголосив, що зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням Земельного кодексу України та Водного кодексу України треба розглядати як не пов’язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу зобов’язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити упродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду.
З повним текстом постанови Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 22.11.2023 в справі № 918/244/22 можна ознайомитися за посиланням.
Суддя Північно-західного апеляційного господарського суду,
секретар ІІ Судової палати Алла Гудак