Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Північно-західний апеляційний господарський суд провів конкурс на краще есе. 09 грудня відбулося нагородження переможців.
Докладніше можна ознайомитися за посиланням.
Як ми обіцяли, розміщуємо повні тексти творів усіх переможців конкурсу.
Учениця 9 класу Повчанського ліцею
Повчанської сільської ради Дубенського району
У молодших класах покарання – сісти на останню парту, а в старших - на першу.
На перший погляд, школа і суд виконують різні функції: школа навчає та виховує молодь, а суд займається винесенням справедливих рішень у справах про порушення закону. Однак обидві ці інституції мають спільні риси, адже вони формують особистість, регулюють поведінку і сприяють підтриманню порядку в суспільстві. Отже, які ж саме паралелі можна провести між цими установами. І школа, і суд працюють із правилами, що регулюють поведінку людей. У школі встановлюються навчальні програми та правила дисципліни, які допомагають учням розуміти, що таке прийнятна поведінка та які наслідки можуть бути за її порушення. Школа навчає жити за соціальними нормами та формує у дітей моральні принципи. Суд, у свою чергу, забезпечує виконання законів у суспільстві. Він контролює поведінку дорослих людей, приймаючи рішення про покарання у випадках порушення закону. Як школа попереджає про недопустимість певних вчинків, так і суд демонструє наслідки їхнього порушення. Обидві установи допомагають підтримувати порядок: одна — через виховання, інша — через застосування закону. Школа відіграє важливу роль у формуванні правосвідомості молоді. Вона знайомить учнів із правами та обов'язками, формує уявлення про відповідальність за власні вчинки. Діти вчаться поважати інших людей та дотримуватися правил, що є основою правопорядку. Суд же підкріплює ці знання на практиці, застосовуючи закони та нагадуючи про те, що порушення норм тягне за собою відповідальність. В обох випадках головною метою є виховання свідомих та відповідальних громадян, які розуміють межі допустимої поведінки та наслідки своїх дій. У школі покарання має виховний характер: учня можуть відчитати, зробити зауваження чи обмежити його участь у певних заходах. Це допомагає дитині зрозуміти помилку та уникати її в майбутньому. Основна мета шкільного покарання — навчити учня відповідальності та самоконтролю. У суді покарання є суворішим, оскільки стосується порушень закону. Однак навіть у судовій системі покарання має не лише каральний, а й виправний характер. Важливо не лише покарати людину, а й допомогти їй усвідомити провину та виправитися. Таким чином, обидві установи використовують покарання як інструмент для виправлення поведінки та запобігання подальшим порушенням. І школа, і суд проводять оцінювання: у школі оцінюють знання учня, а в суді — правомірність дій особи. Обидві системи мають бути об'єктивними та неупередженими, адже від цього залежить майбутнє людини. Вчитель оцінює успіхи учня на основі встановлених критеріїв, а суддя приймає рішення, спираючись на закони. Помилки в обох випадках можуть призвести до несправедливості: у школі це може вплинути на успішність учня, а в суді — на життя підсудного. І вчитель, і суддя виконують роль авторитетів, до яких звертаються з довірою та очікуванням справедливості. Вчитель для учнів є джерелом знань та моральних орієнтирів, він допомагає дитині орієнтуватися у складному світі та приймати правильні рішення. Суддя також є взірцем справедливості та мудрості для суспільства. Від його рішень залежить не лише доля конкретної людини, а й загальна довіра до правосуддя. Як вчитель має бути неупередженим у своїх оцінках, так і суддя повинен приймати об'єктивні рішення, спираючись на факти та закон. Отже, хоча школа і суд виконують різні функції, між ними є багато спільного. Обидві установи регулюють поведінку людей: школа — на етапі виховання, суд — через застосування закону. Вони формують уявлення про справедливість, відповідальність та правопорядок. Школа вчить дітей уникати помилок, а суд демонструє наслідки порушень правил. Завдяки цим установам суспільство стає більш організованим і свідомим, адже кожна з них робить внесок у виховання законослухняних громадян.
Учень 9 класу Повчанського ліцею
Повчанської сільської ради Дубенського району
Школа – це майстерня, де формується думка підростаючого покоління, треба міцно тримати її в руках, якщо не хочеш випустити з рук майбутнє.
А.Барбюс
Школа – це не просто місце для здобуття знань, це друга домівка для кожного учня, де формується особистість, характер і майбутнє. У стінах школах народжуються мрії, з’являються друзі на все життя та закладають основи для великих досягнень. Суд – це орган, наділений повноваженнями здійснювати правосуддя у цивільних, адміністративних, кримінальних та інших видах справ.
Школа та суд — дві важливих установи суспільства, які, здавалося б, функціонують у зовсім різних сферах. Проте, при детальнішому розгляді, можна виявити певні спільні риси, які об'єднують ці установи. В обох випадках йдеться про формування особистості, встановлення справедливості та забезпечення соціальної відповідальності. По-перше, обидва інститути відіграють ключову роль у соціалізації індивідів. Школа є місцем, де молоді люди отримують знання, навички та цінності, необхідні для життя у суспільстві. Вона вчить дітей не лише академічним предметам, а й соціальним нормам, етиці та співпраці з іншими. Подібно до цього, суд виконує функцію соціалізації, але в іншому контексті. Він навчає громадян важливості дотримання законів і правопорядку, а також відповідальності за свої дії. В обох випадках йдеться про формування свідомості та поведінки індивідів у суспільстві. По-друге, школа і суд мають справу з поняттям справедливості. У школі справедливість може проявлятися в рівному ставленні до всіх учнів, незалежно від їхніх здібностей, соціального статусу чи інших характеристик. Це важливо для створення сприятливого навчального середовища, де кожен має можливість реалізувати свій потенціал. У свою чергу, суд покликаний забезпечувати справедливість у правовій сфері. Він розглядає справи, приймає рішення на основі доказів і законів, що мають на меті захистити права та свободи громадян. Обидві установи, отже, прагнуть до забезпечення справедливості, хоч і в різних формах. Також важливо зазначити, що в обох установах присутній елемент дисципліни. У школі учні повинні дотримуватися правил поведінки, які допомагають підтримувати порядок і сприяють ефективному навчальному процесу. Дисципліна в навчанні формує відповідальність і самодисципліну, які є важливими для успішної кар'єри та особистого життя. Аналогічно, судова система також має на меті підтримувати порядок у суспільстві. Судді та правозахисники працюють над тим, щоб забезпечити виконання законів і підтримувати справедливість, що також вимагає дотримання певних правил і процедур. Незважаючи на ці спільні риси, між школою і судом є й суттєві відмінності. По-перше, їхні цілі й функції відрізняються. Головною метою школи є навчання та виховання учнів, розвиток їхніх інтелектуальних і соціальних навичок. Суд, у свою чергу, має справу з правовими питаннями, вирішенням конфліктів і покаранням правопорушників. Це робить їхні ролі у суспільстві різними, хоча обидва вони є важливими для забезпечення гармонійного розвитку суспільства. По-друге, підходи до роботи у цих інститутах також відрізняються. У школі панує атмосфера підтримки та заохочення, де учні мають можливість помилятися і вчитися на своїх помилках. У суді ж переважає об'єктивність і формалізм, де кожне рішення ґрунтується на законі і фактах справи. Це може створити відчуття страху у тих, хто звертається до суду, у порівнянні з відчуттям безпеки і підтримки, яке відчувають учні в школі.
Отже, школа і суд, попри свої відмінності, мають спільні риси, що стосуються соціалізації, справедливості та дисципліни. Вони обидва відіграють важливу роль у формуванні особистостей і забезпеченні функціонування суспільства. Ці установи, працюючи разом, сприяють розвитку свідомих і відповідальних громадян, що є запорукою стабільності та процвітання суспільства.
Учениця 9 класу Немовицького ліцею
Немовицької сільської ради Сарненського району
Суд і школа на перший погляд, дві різних галузі нашого суспільства. Одна із них є частиною правової системи, друга освітньої. Проте це два важливі інститути в суспільстві, кожен з яких має свої завдання та сферу впливу. Вони відіграють важливу роль у формуванні суспільства та становленні громадян.
Суд і школа, хоч і належать до різних сфер суспільного життя, разом створюють початок для побудови правової держави та виховання свідомого освіченого суспільства. Хоча на перший погляд, вони здаються віддаленими один від одного. Ми знаємо, що суди займаються правосуддям, вирішують правові конфлікти та здійснюють захист прав і свобод громадян, натомість школа є місцем для навчання і виховання молодого покоління, де діти отримують знання, розвивають свої здібності та формують свої моральні цінності. Проте, якщо зацікавитися над цим питанням більш детально і так сказати «пірнути в нього з головою» можна знайти певні спільні риси. Обидві установи відіграють значну роль у формуванні свідомих і відповідальних громадян, які розуміють принципи справедливості, знають свої права та обов'язки, а також цінують роль закону у суспільстві.
Першим і як, на мою думку, найбільш очевидним аспектом, що об'єднує суд і школу це є принцип справедливості. Як нам відомо у суді справедливість є основоположним принципом, який забезпечує об'єктивне вирішення справ на основі законодавства. Рішення суду завжди грунтується на доказах і встановлених правилах, що підкреслює важливість рівного ставлення до всіх учасників судового процесу. Школа також працює на принципах рівності. З першого класу дітей привчають до ідеї, що оцінка їхніх знань повинна бути об'єктивною, незалежно від їхніх особистих рис чи соціального становища. Вчителі вставлять завдання, які однакові для всіх і оцінюють знання учнів відповідно до їхніх досягнень. Таким чином, справедливість у школі проявляється через рівність можливостей для всіх учнів та чесне оцінювання їх досягнень. Школа дає кожному учневі однаковий шанс досягти успіху, а оцінки мають показувати реальні зусилля і знання. Шкільні оцінки, як і рішення судді, мають бути об'єктивними й відповідати реальним знанням та вмінням учня, що формує у дітей розуміння справедливості вже змалку.
Ще одним важливим аспектом це виховання відповідальності. І суд, і школа є закладами, які формують у людей розуміння відповідальності за свої дії. У школі учні вчаться бути відповідальними за свої вчинки, розуміти наслідки своїх рішень, і брати на себе відповідальність за власні успіхи та невдачі. От, наприклад, якщо учень не виконує домашнє завдання або порушує дисципліну, він стискається з відповідними наслідками, які виховують у нього розуміння наслідків у житті. У суді відповідальність має формальний характер і закріплена на законодавчому рівні. Кожен громадянин, який порушує закон знає, що може постати перед судом і понести відповідну відповідальність за свої дії. Цей процес не лише карає за проступок, а й показує важливість відповідального ставлення до власних дій. Таким чином, суд і школа формують у суспільстві культуру відповідальності, яка є важливою умовою для розвитку правової держави.
Суд і школа разом виховують у громадян правову культуру розуміння і повагу до законів та правових норм. У школі діти вперше знайомляться з поняттями «право», «закон», «права людини». На уроках правознавства школярі отримують певні базові знання про права і обов'язки, про важливість законів і необхідність їх дотримання. Суд своєю чергою втілює правові принципи на практиці, підтримуючи ці ідеї та забезпечуючи їх виконання у реальному житті. Коли порушуються права людини, саме суд стає місцем, куди люди можуть звернутися за захистом своїх інтересів і відновленням справедливості. Це показує молодому поколінню, що закони існують не лише на папері, а є реальним інструментом захисту та порядку в суспільстві.
Школа і суд відіграють значну роль у формуванні навичок розв'язання конфліктів У школі діти вчаться вирішувати суперечки мирним шляхом, розвивати навички спілкування, обговорювати конфлікти та знаходити спільні рішення. Це важливі навички, які допомагають уникати конфліктів і підтримувати гармонійні стосунки. Суд є також прикладом для суспільства, як вирішувати суперечки за допомогою діалогу аргументів і законодавства. Судовий процес передбачає обговорення позицій сторін, збір доказів та неупереджене рішення на основі фактів. Це демонструє громадянам, що конфлікти можуть бути вирішені не через силу або агресію, а шляхом дотримання встановлених правил і законів, що сприяє стабільності та справедливості у суспільстві.
Отже, суд і школа, хоча й мають різні функції та завдання у багатьох аспектах доповнюють одне одного сприяючи створенню справедливого та відповідального суспільства. Школа закладає фундамент правової культури, вчить поваги до закону і справедливості, готує молодь до відповідального життя. Суд зі свого боку захищає ці цінності, забезпечує справедливість у реальному житті, підтримуючи порядок у суспільстві. Ця взаємодія є важливою складовою держави де кожен громадянин знає, що його права захищені, а обов'язки мають значення. Разом школа і суд формують суспільство в якому панує повага до закону, відповідальність і справедливість, створюючи умови для мирного стабільного і гармонійного співіснування громадян.
Учень 10-В класу
Рівненського ліцею №7
Я хочу жити в мирній, демократичній та правовій державі - Україні. На моє переконання задля досягнення зазначеної мети нам потрібно, щоб всі громадяни поважали, а що найголовніше виконували приписи законів, а працівники юридичних професій підтримували реалізацію такої мети.
На моє переконання, юриспруденція одна з найпрестижніших спеціальностей протягом століть як в Україні, так і у багатьох високорозвинених країнах світу, де права людини є безвимірною цінністю. Це й не дивно, адже фахівці з юридичною освітою не тільки користуються повагою в суспільстві, а й отримують достойну заробітну плату, мають широке коло ділових знайомств, а також можуть застосувати отримані навички майже у будь-якій сфері, зокрема й побудові політичної кар’єри.
Свої корені юриспруденція бере з Стародавньої Греції. Завдячуючи даній цивілізації на світ з’явилися перші юридичні консультанти та основні терміни юриспруденції, які стали «постулатом» для нормотворчої діяльності сучасних країн. З історичних джерел я дізнався, що першими спеціалістами в галузі права, які отримували оплату за свою працю, були древні римляни. До того ж варто зазначити, що завдячуючи імператору Клавдію в 204 році н.е. було проведено легалізацію юристів. Я беззаперечно впевнений, що професія юриста об’єднує всіх спеціалістів, хто дотичний до юриспруденції. Юридична професія дуже багатогранна, по-своєму важлива та потрібна, адже це і слідчі, і прокурори, і адвокати, і співробітники правоохоронних органів, судді загальних і спеціалізованих судів, Конституційного Суду України . Вони усі – юристи, які забезпечують виконання законів і підзаконних актів, стають на захист порушеному праву людини та як наслідок гарантують невідворотність покарання в разі їх недотримання.
Уявити собі сучасне життя без «величезної армії» юристів просто неможливо. Саме вони допомагають нам розібратися в тонкощах правових процедур. Професія юриста - це, перш за все, величезний рівень відповідальності. У руках фахівця перебувають долі людей, юридичних осіб і навіть держави. На мою думку, першочергова задача юриста – збереження та дотримання закону і правопорядку. Професія юриста дуже відповідальна, шанована та почесна серед суспільства. Водночас бути юристом є нелегкою справою, адже від працівників юридичної галузі залежить бездоганне виконання законів, а, отже, існування і правове функціонування держави та долі інших людей.
Юрист повинен не тільки допомагати людям шляхом надання юридичних консультацій, а й знаходити вирішення й реалізовувати їх в майже неможливих варіантах. Щоправда вони можливі. Юрист на відміну інших це бачить. Місія юристів полягає в служінні людям, у тому, щоб забезпечити в суспільстві організованість, дисципліну і такий правопорядок, який базується на засадах справедливості, гуманізму і правди. Без сумніву, юриспруденція є одною з тих наук, яку вивчають протягом усього життя. Оскільки законодавство постійно змінюється і доповнюється, юрист повинен вміти швидко адаптуватися задля досягнення позитивного результату. Найголовніше у цьому мати справжнє покликання і бути готовим до довгої і наполегливої праці. Так званої «сродної праці», яку заповів українцям в своїх творах Григорій Сковорода.
Окрім наполегливої праці у роботі юриста варто відзначити важливу роль вміння спілкуватися з людьми! Саме комунікація з людьми є невід’ємною частиною щоденної праці юриста. Дана професія відкриває ті сторони людського буття, які невідомі іншим. Не секрет, що більшість громадян сприймає юриста як лікаря, в якого завжди знайдуться ліки від проблем, які їх турбують.
Після злочинного повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну я з мамою та своїми сестрами були вимушені виїхати на проживання до Німеччини. Тоді я ще був підлітком, однак вже бачив деякі відмінноті. Перш за все, на що я звернув увагу, це на чистоту вулиць. Ніхто не викидав недопалки та папірці на дорогу. У нас за парканом на узбіччі росла вишня, але ні ми, ані перехожі їх не рвали, там це робити протиправно. Найбільшим подивом було те, що коли ми приїздили до школи на велосипедах та залишали їх у відведеному місці їх ніхто не охороняв. Правда, одного разу, трапився прикрий випадок. У мого друга вкрали велосипед біля магазину. Поліція зразу відшукала крадія, як не прикро, ним виявився хлопчик з України. Я також звернув увагу, що транспорт в місті рухався з дотриманням обмеження швидкоті. Приємним відкриттям стало те, що у Німеччині можна здавати пластикові пляшки та алюмінієві бляшанки. Їх приймає спеціальний апарат у супермаркетах, а за кожну пляшку ми повертали собі на спеціальний талон гроші на які можна купити товар в магазині. Німеччина - правова держава.
У теперішній неспокійний час, для українського суспільства відчувається потреба в висококваліфікованих юристах, коли відбувається процес розвитку правової держави в Україні. В умовах війни економіка держави продовжує працювати, суб’єкти господарювання провадять свою господарську діяльність в нових жорстких умовах. Тому, застосування знань юриста у сфері господарського права, в тому числі у зовнішньоекономічній діяльності, є важливими під час ухваленя управлінських рішень. Юристу майбутнього окрім знання теорії, доведеться розвивати інші навички: розуміння, які сучасні технології можуть поліпшити надання юридичні послуг (до прикладу кібербезпека, наукові дослідження, управління контрактами, і т. д.), вміння і знання правил управління проєктами, гнучкість і розуміння бізнес-трендів, робота з клієнтами, комунікації, продаж і маркетинг, розуміння глобальних трендів ринку юридичних послуг, усвідомлення того, що він став частиною культури права і професії юриста, психологію, навички емоційного інтелекту (здатність людини сприймати власні емоції і керувати почуттями для ефективного вирішення завдань).
Однією з найперспективніших можливостей для юриста у наш час є онлайн-юриспруденція. До 2030 року в сфері юриспруденції перспективними виявляться нові професії, такі як: мережевий юрист, віртуальний адвокат, кіберслідчий та медіаполіцейський. Безумовно, це пов’язано з тим, що технології стрімко входять в наше життя, все більше адміністративних послуг переводиться в онлайн режим, а онлайн формат будь-якого сервісу став найбільш зручним для більшості громадян. Зрештою, бути юристом в сучасному суспільстві - це не просте покликання. Це честь і відповідальність. Я вірю, що за допомогою правових знань і навичок можливо змінювати світ на краще, створюючи більш демократичне середовище.
На моє переконання професія юриста як була актуальною ще у часи Стародавньої Греції, так і буде потрібною у майбутньому. Робот не зможе замінити гнучкість інтелекту людини. Робот не може замінити того, хто його створив. Відтак я вважаю, що майбутнє юриспруденції не буде затьмарено новітніми технологіями з огляду на те, що допоки планету Земля населяє людина, доти й буде потреба в наданні юридичних послуг. Людині потрібна людина. І хто як не юрист знає як допомогти іншій людині. На моє переконання створення штучного інтелекту стане допоміжним інструментарієм у роботі юриста. До того ж, 9 вересня 2024 року під час презентації проєкту оновленого Кодексу суддівської етики, у новій редакції Кодексу зокрема визначено, що використання суддею технологій штучного інтелекту є допустимим у разі, якщо це не впливає на незалежність та неупередженість судді, не стосується оцінки доказів і процесу ухвалення рішень та не порушує вимог законодавства. Що ще раз підтверджує тезу, що юриспруденція є актуальною професією, а її майбутнє без сумніву є перспективним.
Учениця 11 класу
Рівненського ліцею «Український»
Людина, що кожного дня стоїть на сторожі закону, захищаючи права та свободи інших, навіть тоді, коли правда здається недосяжною, а справедливість – надто примарною. Людина, шлях якої здається нескінченним лабіринтом, який веде до всіма прихованої істини. Людина під назвою «юрист».
Ми живемо в ХХІ столітті, але, на жаль, не всі розуміють значущість цієї професії. Звичайно, виникає питання: а чим же так важлива ця робота? Чому так багато людей хочуть вступити на юридичний факультет? У своєму есе старатимусь пояснити свою позицію стосовно цієї теми.
У сучасному світі професія юриста є однією з найпопулярніших, найпрестижніших та водночас однією з найскладніших. Сучасні реалії вимагають глибоких знань і розуміння не лише традиційних правових питань, але й нових викликів, що виникають у зв'язку з розвитком технологій, глобалізацією, екологічними проблемами та зростанням міжнародних конфліктів. У світі, де правові норми регулюють майже кожен аспект життя — від бізнесу до соціальних взаємин — роль юриста стає ключовою для забезпечення справедливості, стабільності та законності.
Юридичний світ повʼязаний не лише з постійним вивченням законів та безкінечними паперами для підпису. Насамперед це велика відповідальність та безперервна боротьба за істину.
У складні часи нашого життя без професії юриста нам не обійтися. У період війни нам як ніколи потрібен той, хто захищатиме наші права та свободу, той, хто буде боротися за справедливість, не даючи забути Конституцію нашої Батьківщини.
Ви спитаєте: «Чи буде ця професія актуальною й надалі?» Звичайно, буде!
Повномасштабна війна триває, але варто вже думати про перспективу. Що очікує юриста в післявоєнний період, які нові запити будуть?
Думаю, що юристи відіграватимуть ключову роль у судових процесах щодо воєнних злочинів і злочинів проти людяності. Вони працюватимуть над збором доказів, складанням судових позовів, а також представлятимуть інтереси постраждалих у національних та міжнародних судах.
Правознавці будуть підтримувати Україну на шляху до відновлення і стануть важливою опорою в процесі побудови нової мирної реальності.
Безперечно, юристи будуть актуальними в майбутньому, яке так стрімко рухається до повного панування технологій та автоматизації. Проте ця робота пов'язана не лише зі знанням законів. Це мистецтво аргументації, здатність глибоко розуміти людей і ситуації, а також уміння знаходити справедливість там, де це, здавалося б, неможливо.
В епоху глобальних змін юристи стануть головними захисниками прав людини в умовах нових викликів: захист інтелектуальної власності в цифровому світі, регулювання штучного інтелекту, кібербезпека та багато іншого. Кожна нова технологія чи науковий прорив породжує складні правові питання, відповіді на які потрібні суспільству для збереження балансу між прогресом та етикою.
Хто буде відповідальним за дії штучного інтелекту? Як захистити дані в умовах тотальної цифровізації? Правникам доведеться відповідати на ці питання та створювати нові закони, які забезпечать баланс між інноваціями та безпекою.
Навіть найсучасніші технології не зможуть замінити людську чутливість та вміння бачити людей наскрізь.
Таким чином, майбутнє професії юриста буде наповнене сучасними різноманітними викликами. Правник стане тим, хто вміє поєднувати технології з гуманізмом, захищаючи людину в реальному та цифровому світі.
Учениця 11 класу Сарненського районного ліцею «Лідер»
Сарненської міської ради
Як багато є різноманітних професій…. Цікавих, потрібних, сучасних та надзвичайно актуальних…
На мою думку, неможливо із неймовірно великого списку професій виділити якусь одну і сказати, що саме вона є найбільш вагомою, але знаю точно, що серед найважливіших і найдавніших є професія юриста. Юристи мають провідну роль у процесах формування права та її культури, у захисті прав і свобод людини, що прописані у Конституції.
Часом навіть і не замислюємося про це, що всі вчинки, та і загалом, життя підпорядковуються законам, адже саме вони зробили наше суспільство цивілізованим. Уявіть, яким був би наш світ, якби не було ані юристів, ані кодексів, ані Конституції… У світі би правив хаос, закон сили, спалахували б конфлікти за право володіти чужим майном чи територіями…
Саме тому вважаю, що юридична професія була, є і буде актуальною, а в реаліях українського суспільства – тим паче. Я навіть не знаю, чи є якісь критерії, що дозволяють визначити ступінь значимості певної професії, але глибоко переконана, що у сучасному світі без юридичної допомоги нам точно не обійтися. Упевнена, що у кожної людини є період, коли, залежно від ситуації, актуальними будуть послуги спеціаліста тієї чи іншої юридичної професії.
На превеликий жаль, у нашій країні вже майже 1000 днів триває повномасштабна війна. Кожен українець понад усе чекає на перемогу над ворогом, і я вважаю, що для забезпечення захисту прав людини, громадянина та держави, а також верховенства права буде неймовірно велика кількість роботи для юристів. Сьогодні суспільство, як ніколи раніше, очікує результатів праці органів захисту права у новому форматі, потребує фахових юристів нової генерації – висококваліфікованих фахівців, які доведуть всім, що юрист - це чесність та непідкупність, прокурор – це право і закон, адвокат – це захист кожного громадянина України… Чомусь зараз для багатьох українців це звучить, м’яко кажучи, смішно, тому що не всі представники юридичних професій даної концепції дотримуються. Але все ж, головна мета юриста - саме захист прав, слідкування за виконанням і дотриманням демократичних принципів, для них дуже важливі порядність та почуття справедливості. Справедливості, якої в цей час так потребує моя країна, якої так потребує кожен українець.
Будучи ученицею одинадцятого класу, я замислююсь про вибір майбутньої професії. Мені хотілось би стати частиною правової системи України, стати частиною нового усвідомленого покоління, для якого в юридичній сфері важливішим є закон та честь, бажання служити людям, а не власним інтересам.
Зараз весь світ повинен знати про те горе та біль нашої країни, спричинені агресією росії. Щодня обстріли, щодня ранок починається зі звіту Повітряних Сил щодо кількості збитих повітряних цілей, щодня читаємо про постраждалих і загиблих через потрапляння ракет у цивільну інфраструктуру. Страшно ще й те, що російські медіа, політики та навіть церковні особи і далі відверто і прямо закликають до масових вбивств, страт полонених військових та до знищення всієї України.
Саме тому я вважаю, що сучасні працівники юридичної сфери мають велике завдання - зібрати, зафіксувати факти про звірства росіян в Україні. Саме прокурори, адвокати та судді мають уже сьогодні працювати над тим, щоб притягнути сусіда-ворога за злочини, які вона здійснює під час російсько-української війни. Весь світ має знати про маленьку 4-річну Лізу, яка в момент удару по торговому центру Вінниці поверталася з мамою із занять, про 3-місячну Кіру, яка загинула разом з бабусею і мамою у момент влучання ракети в житловий комплекс Одеси… Про кожну дитину, життя якої обірвалось через атаки ворога… Вони такі ж діти, як і я, і вони так само хотіли жити, як і всі діти моєї країни…Саме прокурори мають притягнути росію до відповідальності за усі вбивства, обстріли шкіл, лікарень, будинків та гуманітарних коридорів. Саме адвокати мають допомогти тим людям, що були поранені, втратили житло, втратили рідних або ж потерпіли від жорстокого поводження агресора, щоб винуватці цих страждань були покарані. Саме юристи, я вважаю, мають документувати всі докази для Міжнародного кримінального суду. Так, це непросто! Проте ми маємо виконати цю «місію», адже для українців, після пережитих обстрілів, окупації, вибухів, немає нездійсненного чи недосяжного. Сьогодні представники юриспруденції України повинні докласти неабияких зусиль, щоби притягнути росію до відповідальності за усі здійснені військові злочини, за агресію щодо нашої країни, щодо наших громадян.
Підсумовуючи, хотілось би зазначити, що юристи українського суспільства в різні історичні епохи приймали на себе найрізноманітніші виклики тогочасності, як за часів перших кроків розбудови незалежної України, так і у часи набуття статусу незалежної суверенної правової Української держави. Юристи продовжують боротися із несправедливістю і зараз, працюючи над винесенням історії нашої держави, починаючи з 24 лютого 2022 року, на міжнародний рівень, щоб злочини цієї недокраїни були засуджені, щоб перемогла сила ПРАВА, права України і права кожного українця.
_03_03.png)
