Огляд судової практики Касаційного господарського суду: застосування висновків експерта у спорах щодо прав інтелектуальної власності (2018 рік – червень 2025 року)

Північно-західним апеляційним господарським судом публікується інформація щодо Огляду судової практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про застосування висновків експерта у спорах щодо прав інтелектуальної власності за 2018 рік – червень 2025 року.

В  Огляді КГС ВС висвітлено окремі питання та сформульовано правові висновки щодо застосування положень ГПК України при призначенні експертизи та врахування висновків експерта у спорах стосовно прав інтелектуальної власності, зокрема:

- зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням експертизи є не обов'язком, а правом суду. Судова експертиза призначається в разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування;

- призначення повторної експертизи у сфері інтелектуальної власності у випадку наявності протиріч у висновках судових експертів, що містяться в матеріалах справи, є можливим, а не обов’язковим для суду;

- клопотання про призначення судом експертизи, в якому не наведені мотиви щодо неможливості надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, підлягає відхиленню судом;

- суд не зобов’язаний призначати на свій розсуд проведення судової експертизи, якщо він відхиляє наданий учасником справи висновок експерта;

- сприйняття торговельних марок пересічним споживачем відіграє вирішальну роль у їх порівнянні й оцінюванні з урахуванням характеру спірних правовідносин, з  огляду  на  який  оцінка  експертних висновків відповідно до ст. 104 ГПК України здійснюється з погляду пересічного споживача;

-  питання про отримання від експертів додаткових пояснень вирішується самим судом з урахуванням усіх обставин справи і наявних у ній доказів та не є обов’язком суду. Незгода позивача з попередніми експертними висновками не є достатньою підставою для призначення судом повторної судової експертизи;

- висновок експерта може розцінюватися лише як письмовий доказ, який підлягає дослідженню в сукупності з іншими доказами;

- кількість наявних у матеріалах справи висновків експертів не має значення, важливою є саме суть кожного висновку експерта. Тому, здійснюючи оцінку доказів та застосовуючи принцип вірогідностей доказів, необхідно оцінювати не кількість висновків, а зміст кожного з них;

- пояснення експерта в судовому засіданні є допустимими доказами;

- ухвала суду першої інстанції в частині задоволення клопотання експерта щодо надання сторонами суду додаткових документів не підлягає апеляційному оскарженню;

- рецензія за своєю суттю не є повторною чи додатковою експертизою, у ній не оцінюються докази. Експерт, який надає рецензію, оцінює, зокрема, методи і повноту дослідження, логіку висновку. Тож до рецензії не можуть бути застосовані ті вимоги, які передбачені для висновку експерта.

Детальніше за посиланням: