Оскільки Замовник неправомірним одностороннім розірванням договору унеможливив досягнення Виконавцем матеріального результату за наслідками виконання цього договору, то прибуток, погоджений у договірній ціні та не отриманий Виконавцем (хоча за звичайних обставин мав бути отриманий), є збитком у вигляді неотриманого доходу, отже підлягає стягненню з Замовника на користь Виконавця.
Суд встановив, що відповідач (Замовник за Договором) допустив порушення господарських зобов`язань, внаслідок яких позивачу (Виконавцю за Договором) завдано збитків, шляхом безспірного списання коштів з рахунків позивача за вимогою відповідача. При цьому, спрямування стягнутих (списаних в безспірному порядку) з позивача коштів до бюджету не звільняє особу порушника від відповідальності, оскільки такі збитки спричинені саме діями відповідача. В даному випадку ст. 225 ГК України прямо визначає, що збитки підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення. До складу збитків включаються також додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною.
З таким висновком Північно-західного апеляційного господарського суду, викладеним у постанові від 20.10.2020 у справі № 902/197/20, погодився Верховний Суд.
У справі, що розглядалася, Приватне підприємство "Автомагістраль" звернулося до господарського суду з позовом до Служби автомобільних доріг у Вінницькій області про відшкодування майнової шкоди та збитків, у тому числі майнової шкоди, збитків (упущеної вигоди), 3% річних від суми незаконно списаної банківської гарантії, інфляційних втрат від суми незаконно списаної банківської гарантії. Обґрунтовував позовні вимоги тим, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 05.04.2019 року по справі № 902/48/19 визнано протиправними дії Служби автомобільних доріг у Вінницькій області щодо одностороннього розірвання договору на надання послуг, укладеного між сторонами у справі. Рішення суду відповідачем не виконано, а вказані протиправні дії відповідача несуть реальні майнові збитки та упущену вигоду для позивача.
Рішенням Господарського суду Вінницької області позов задоволено частково. Зокрема, стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 849 000,00 грн. коштів, як помилково сплачених; стягнуто з відповідача на користь позивача – 3 340,33 грн. 3% річних за порушення строків повернення сплачених коштів (849 000,00 грн.), судові витрати, витрати на професійну правничу допомогу. В частині: 226 000,00 грн. збитків (упущеної вигоди), 24 572,00 грн. 3% річних, 34 809,00 грн. інфляційних втрат – у позові відмовлено.
Північно-західний апеляційний господарський суд рішення місцевого суду змінив. Постановив стягнути з Служби автомобільних доріг у Вінницькій області на користь Приватного підприємства "Автомагістраль": 849 000,00 грн. майнової шкоди, 226 502,24 грн. збитків (упущеної вигоди), 340,33 грн. - 3% річних, 1698,00 грн. інфляційних втрат, 22536,98 грн. судових витрат по сплаті судового збору, 26958,15 грн. витрат на професійну правничу допомогу; в інших частинах – в позові відмовити.
Апеляційний суд вказав, що визначаючи правові підстави та способи поновлення прав позивача місцевий господарський суд не вірно оцінив обставини справи, внаслідок чого дійшов хибного висновку, що кошти в сумі 849 000,00 грн. є помилково сплаченими до Державного бюджету України, а тому, за відсутності шляхів їх повернення позивачем згідно Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, останні підлягають стягненню саме з державного бюджету. Служба автомобільних доріг у Вінницькій області в даному випадку є особою, яка допустила порушення господарських зобов`язань, отже сума 849000,00 грн. є збитками, що підлягають стягненню зі останньої як безпосереднього завдавача шкоди.
Також суд апеляційної інстанції задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача збитків у вигляді неотриманого доходу в сумі 226502,24 грн., оскільки він є прибутком, погодженим у Договірній ціні до Договору та за звичайних обставин (дотримання умов Договору) мав бути отриманий позивачем.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду погодився із позицією Північно-західного апеляційного господарського суду. При цьому, також взяв до уваги встановлену попередніми інстанціями фактичну обставину справи про те, що рішенням господарського суду Вінницької області від 05.04.2019 року у справі 902/48/20, визнано протиправними дії Служби автомобільних доріг у Вінницькій області щодо одностороннього розірвання спірного Договору. Отже, наголосив Верховний Суд, зазначена фактична обставина справи свідчить про вірне застосування судом апеляційної інстанції приписів ст. 225 ГК України, оскільки протиправні дії Служби автомобільних доріг у Вінницькій області щодо одностороннього розірвання Договору стали причиною того, що грошові кошти в сумі 849000,00 грн. були зараховані на рахунок, відкритий на балансі Державної казначейської служби України на ім`я УДКСУ у м. Вінниці за кодом класифікації доходів бюджету 24062000 "Кошти, отримані від учасника - переможця процедури закупівлі під час укладання договору про закупівлю як забезпечення виконання цього договору, які не підлягають поверненню учаснику - переможцю".
З повним текстом постанови Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2021 року в справі № 902/197/20 можна ознайомитися за посиланням .
Суддя, секретар ІІ Судової палати Алла Гудак
_03_03.png)
