Постановою Господарського суду Хмельницької області від 13.03.2019 у справі №924/595/18 ФГ "Подільський аграрій-2014" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Глеваського В.В.
В грудні 2020 року ліквідатор ФГ "Подільський аграрій-2014" арбітражний керуючий Глеваський В.В. звернувся із позовом до фізичної особи Резніченка В.А. та ФГ "Подільський аграрій" про визнання недійсними додаткових угод до договорів суборенди землі, скасування записів про припинення права суборенди землі, визнання недійсними договорів суборенди землі та скасування записів про право суборенди.
В обґрунтування позову зазначено, що у результаті укладення спірних угод боржник став неплатоспроможним, а виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами стало повністю або частково неможливим; боржник безоплатно відчужив право суборенди як актив господарства.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 23.02.2021 у справі №924/595/18(924/1294/20) позов задоволено.
Визнано недійсними додаткові угоди до договорів суборенди із застосуванням наслідків недійсності правочину щодо земельних ділянок.
Скасовано записи про державну реєстрацію припинення права суборенди в Державному реєстрі речових прав (ДРРП), визнано недійсними договори суборенди земельних ділянок від 01.04.2019, скасовано записи про державну реєстрацію речового права суборенди земельних ділянок щодо вказаних земельних ділянок.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2021у справі рішення Господарського суду Хмельницької області від 23.02.2021 у справі №924/595/18(924/1294/20) скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
На вказану постанову подано касаційну скаргу.
У касаційній скарзі ліквідатор ФГ "Подільський аграрій-2014" арбітражний керуючий Глеваський В.В. просить постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2021 у справі №924/595/18(924/1294/20) скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Хмельницької області від 23.02.2021 у справі №924/595/18(924/1294/20).
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано ч. 1 ст. 42 КУзПБ і ст. 22 ЦК України, ст. 225 ГК України та не враховано те, що уклавши оспорювані додаткові угоди до договорів суборенди земельних ділянок боржником понесені збитки у вигляді втрати майнових прав з права суборенди земельної ділянки; при цьому фермерське господарство не здатне було здійснювати господарську діяльність на втрачених земельних ділянках, що зумовило стійку неплатоспроможність.
Заявник касаційної скарги зазначає про помилковість застосування судом апеляційної інстанції ст. 42 КУзПБ, враховуючи, що оспорювані правочини укладено до введення в дію цього Кодексу, у зв’язку з чим підлягали застосуванню вимоги ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Крім того, ліквідатор ФГ "Подільський аграрій-2014" стверджує про неправильне застосовування апеляційним судом п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та ч. 5 ст. 93 ЗК України та вважає помилковими висновки апеляційного суду про те, що право суборенди не може бути включене до складу ліквідаційної маси банкрута.
Колегія суддів касаційної інстанції у постанові від 10 листопада 2021 року зауважила, що визначені в ст. 42 КУзПБ такі підстави для визнання недійсними правочинів боржника як - неплатоспроможність в результаті їх укладення, безоплатне відчуження майна боржника, були передбачені і ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції від 19.01.2013 і чинній на момент відкриття провадження у справі про банкрутство).
Крім того, Північно-західний апеляційний господарський суд, відмовляючи у задоволенні позову, виходив і з того, що наслідком визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника є обов`язок контрагента боржника повернути майно в ліквідаційну масу.
Згідно з п.4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, введеного в дію з 21.10.2019 , подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 62 КУзПБ до складу ліквідаційної маси банкрута включаються усі види майнових активів (майно та майнові права), які належать йому на праві власності або господарського відання.
Згідно з ч.7 ст. 62 КУзПБ майно, щодо якого боржник є користувачем, балансоутримувачем або зберігачем, повертається його власнику відповідно до закону або договору.
Відповідно до ч. 9 ст. 95 КУзПБ, яка визначає особливості банкрутства фермерського господарства, у разі визнання господарським судом фермерського господарства банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури до складу ліквідаційної маси фермерського господарства включаються нерухоме майно, яке перебуває у спільній власності членів фермерського господарства, у тому числі насадження, господарські та інші будівлі, меліоративні та інші споруди, продуктивна і робоча худоба, птиця, сільськогосподарська та інша техніка і обладнання, транспортні засоби, інвентар, та інше майно, набуте для фермерського господарства на загальні кошти його членів, а також право оренди земельної ділянки та інші майнові права, які належать фермерському господарству і мають грошову оцінку.
Згідно із ч. 5 ст. 93 Земельного Кодексу України право користування (оренда, емфітевзис) земельною ділянкою сільськогосподарського призначення може відчужуватися, передаватися у заставу її користувачем без погодження із власником такої земельної ділянки, крім випадків, визначених законом. Такі винятки визначені, зокрема ст. 8-1 Закону України "Про оренду землі" та стосуються земель державної або комунальної власності.
Таким чином, закон допускає у окремих випадках включення до ліквідаційної маси банкрута права оренди землі та не містить положень щодо можливості включення до ліквідаційної маси банкрута права суборенди землі.
Крім того, касаційний суд відхилив доводи відзиву відповідача Резніченка В.А. на касаційну скаргу ліквідатора ФГ "Подільський аграрій-2014" про те, що спір у цій справі підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки відповідно до ч.2 ст.7 КУзПБ господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує, зокрема, всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно.
Таким чином, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2021 у справі № 924/595/18 (924/1294/20) прийнята судом відповідно до фактичних обставин, вимог матеріального та процесуального права і підстав для її зміни або скасування не вбачається.
Із повним текстом постанови Верховного Суду можна ознайомитися за посиланням .
Суддя, секретар І Судової палати Михайло Юрчук
_03_03.png)
