Особа, яка діяла добросовісно, виконувала всі передбачені законодавством дії щодо отримання через процедуру електронних торгів в оренду спірного майна не повинна нести відповідальність за помилки, допущені публічним органом.
У цьому випадку скасування аукціону і, як наслідок, позбавлення особи права користування майном, яке вона отримала в користування, пройшовши відповідну, встановлену законом процедуру, є неправомірним.
Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду повністю підтримав позицію Північно-західного апеляційного господарського суду, викладену у постанові від 27.10.2022 в справі № 903/382/22 .
До суду звернувся прокурор в інтересах держави в особі Любомльської міської ради з позовом до ТОВ "ВОЛИНЬ-РЕГІОН ПЛЮС", в якому просив:
- визнати недійсними результати електронного аукціону на право оренди єдиного майнового комплексу комунального підприємства, оформлені протоколом електронного аукціону та затверджені рішенням виконавчого комітету Любомльської міської ради;
- визнати недійсним договір оренди вказаного єдиного майнового комплексу комунального підприємства, укладений за наслідками проведення електронного аукціону;
- зобов`язати ТОВ "ВОЛИНЬ-РЕГІОН ПЛЮС" повернути за актом прийому-передачі Любомльській міській раді об`єкт оренди.
Позов обґрунтований порушенням вимог закону при оголошенні та проведенні аукціону з оренди єдиного майнового комплексу та укладенні оспорюваного договору оренди за результатами такого аукціону.
Господарський суду Волинської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду, яким у задоволенні позову відмовив. Суд дійшов висновку про те, що незначні допущені позивачем під час підготовки та проведення спірного аукціону недоліки не позбавили права потенційних покупців на участь в аукціоні, жодним чином не вплинули на результати аукціону та сталися виключно у зв`язку із неналежною роботою саме органу публічної влади - Любомльської міської ради, яка згідно із законодавством відповідає за надання достовірних даних щодо об`єкта нерухомого майна для проведення аукціону. Отже, підстави для скасування результатів обумовленого аукціону, як і визнання недійсним договору, укладеного з його переможцем, відсутні.
Верховний Суд у своїй постанові зазначив, про те, що суди попередніх інстанцій установили, що організатором проведення спірного аукціону була Любомльська міська рада, тобто орган публічної влади і всі зазначені прокурором порушення, визначені як підстави позову, допущені саме нею; жодного порушення відповідачем вимог закону як на стадії проведення аукціону, так і на стадії підписання договору, прокурор не навів. Оскільки відповідач, який діяв добросовісно, виконував всі передбачені законодавством дії щодо отримання через процедуру електронних торгів в оренду спірного майна, отже не повинен нести відповідальність за помилки допущені публічним органом.
При цьому Верховний Суд застосував висновки Європейського суду з прав людини.
Щодо очікування набути майно чи майнове право, «правомірних очікувань»:
- майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади;
- наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила;
- оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку мало місце "непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції;
(Рішення ЄСПЛ у справі "Стретч проти Сполученого Королівства" від 24.06.2003)
- звертаючись із заявою до уповноважених органів, виконуючи визначені чинним законодавством умови та дотримуючись відповідного порядку, відповідач мав право очікувати про набуття майнового права в значенні статті 1 Першого Протоколу Конвенції;
(Рішення ЄСПЛ у справі "Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії" від 24.06.2003)
- статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей.
(Рішення ЄСПЛ у справі "Пайн Велі Девелопмент Лтд" та інші проти Ірландії" від 23.10.1991)
Щодо принципу належного урядування:
- є неприпустимим визнання недійсним договору, відповідно до якого покупець отримав певні права від держави, та подальше позбавлення його цього права на підставі того, що державний орган порушив закон;
(Рішення ЄСПЛ у справі "Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії" від 24.06.2003)
- при визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередній обізнаності щодо суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства та знаходять засоби для їх вирішення;
(Рішення у справі "Хендісайд проти Сполученого Королівства" від 07.12.1976 та у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.01.1986)
- ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються;
(Рішення ЄСПЛ у справі "Рисовський проти України" від 20.10.2011)
Суд встановив, що допущені при проведенні спірного електронного аукціону порушення, визначені прокурором як підстава позову:
- є незначними, такими, що не позбавили права потенційних покупців на участь в аукціоні;
- ніяк не вплинули на результати аукціону;
- допущені виключно організатором аукціону – Любомльською міською радою.
Суд не встановив порушень відповідачем вимог закону як на стадії проведення аукціону, так і на стадії підписання договору, також не встановив порушень прав та законних інтересів самої Любомльської міської ради як організатора аукціону.
У цьому випадку скасування аукціону і, як наслідок, позбавлення права користування відповідача майном, яке він отримав в користування, пройшовши відповідну, встановлену законом процедуру, є неправомірним. А відтак визнання недійсним договору оренди майна, укладеного за результатами такого аукціону, є безпідставним.
З повним текстом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.03.2023 можна ознайомитися за посиланням https://reestr.court.gov.ua/Review/110051299
Суддя Північно-західного апеляційного господарського суду,
суддя-спікер, кандидат юридичних наук
Інна Розізнана
_03_03.png)
