flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Щодо використання орендарем земельної ділянки відповідно до того виду використання, за яким вона була передана її власником

14 червня 2023, 11:50

Орендар в порушення умов договору оренди передав в суборенду земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у зв’язку з чим суборендар отримав земельні ділянки, надані для створення фермерського господарства, які він мав би отримати лише на конкурсній основі (за результатами аукціону), що є підставою для розірвання договору оренди у судовому порядку.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду залишив без змін постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.02.2023 у справі № 924/875/21.

До господарського суду звернулася Красилівська міська рада Хмельницької області з позовом до відповідачів – Фермерського господарства “Агроздобуток” (відповідач-1, орендар) та Мизернюка Олега Васильовича (відповідач-2), у якому, просила розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений між Красилівською районною державною адміністрацією та  Фермерським господарством “Агроздобуток”. Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що орендар на умовах спрощеного порядку одержав у користування земельні ділянки державної (в подальшому комунальної) власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою – без проведення земельних торгів, без наміру самостійно здійснювати фермерське господарство та передав їх в суборенду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Позивач зазначав, що з 2014 року фактично користувачами земельних ділянок були та є суб`єкти господарювання, які не є фермерським господарством та не могли використовувати земельні ділянки для ведення фермерського господарства. У зв`язку з тим, що суборендарі земельних ділянок не є фермерським господарством, вказані суб`єкти могли отримати такі земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва лише за результатами земельних торгів (аукціону).

Господарський суд першої інстанції, відмовляючи у позові, своє рішення мотивував тим, що позивач не довів нецільове використання суборендарем земельних ділянок, оскільки зміна їх використання не є порушенням умов спірного договору, оскільки діяльність фермерського господарства передбачає здійснення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказав,  що використання земельних ділянок, отриманих за спірним договором відповідачем-2, після їх передачі в суборенду здійснювалося у спосіб, який не суперечить меті їх використання згідно умов договору, що виключає правові підстави для його розірвання.

Північно – західний апеляційний господарський суд рішення господарського суду першої інстанції скасував та прийняв нове, яким позов задовольнив з тих підстав,  що відповідач-2, укладаючи договори суборенди земельних ділянок, передав їх іншій особі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а не за встановленим видом використання земельної ділянки – для ведення фермерського господарства, яка б мала отримати їх на конкурсній основі, що є підставою для розірвання договору у судовому порядку.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду погодився із висновками Північно-західного апеляційного господарського суду. У своїй постанові від 31.05.2023 зазначив, що апеляційний суд встановив, що умовами договору оренди визначено, що цільове призначення переданих орендарю земельних ділянок – землі сільськогосподарського призначення, які передаються в оренду для ведення фермерського господарства, в той час, як договорами суборенди визначено цільове призначення землі – сільськогосподарського призначення, а вид використання землі – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Згідно Класифікатора видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010 №  548 у редакції, чинній на час укладення договорів суборенди земельних ділянок, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва вид використання визначено за кодом 01.01, а для ведення фермерського господарства – за кодом 01.02.

Встановивши, що орендар на порушення умов договору оренди, передав в суборенду земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у зв’язку з чим суборендар отримав земельні ділянки, надані для створення фермерського господарства, які він мав би отримати лише на конкурсній основі (за результатами аукціону), апеляційний суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для розірвання оскаржуваного договору оренди.

При цьому, колегія суддів Касаційного господарського суду застосувала судову практику Великої Палати Верховного Суду. Так, у постанові від 01.06.2021 у справі № 925/929/19 Велика Палата зазначила, зокрема, що  земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 Земельного Кодексу. Відповідно до статті 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей (частина 1). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пункт "б" зазначеної норми).

Також у цій постанові Велика Палата вказала, що нормами права визначені види використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, зокрема для фермерського господарства, для ведення особистого селянського господарства, для сінокосіння і випасання худоби, для ведення індивідуального або колективного садівництва, для городництва, для ведення підсобного господарства. Власники або користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення певного виду використання мають використовувати їх виключно в межах вимог, встановлених статтями 31, 33 - 37 Земельного кодексу України для такого виду використання.  Отже, зазначені норми права розрізняють категорії земель за їх цільовим призначенням та види використання земельної ділянки в межах кожної категорії земель. Зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення на іншу категорію цільового призначення здійснюється за погодженими проектами землеустрою щодо їх відведення. При цьому такої процедури для зміни виду використання земельної ділянки, зокрема на землі фермерського господарства, без зміни її категорії цільового призначення (землі сільськогосподарського призначення) чинним законодавством не передбачено.

Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для відступу від висновку, викладеного в постановах Верховного Суду України від 05.03.2013 у справі № 21-417а12, від 08.04.2015 у справі №6-32цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №712/10864/16-а та постановах Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 у справі № 701/902/17-ц, від 03.06.2019 у справі №  708/933/17, від 24.02.2020 у справі № 701/473/17, про те, що зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися в порядку, встановленому для зміни цільового призначення такої землі.

Разом з тим у пункті 39 постанови від 01.06.2021 у справі № 925/929/19 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення повинні використовувати такі земельні ділянки відповідно до того виду використання, за яким ці земельні ділянки були передані їм власником.

З урахуванням встановлених апеляційним судом обставин, а також з огляду на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в обумовленій постанові у справі № 925/929/19, колегія суддів погодилася з висновком Північно-західного апеляційного господарського суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди землі.

 

З повним текстом постанови Верховного Суду  від 31.05.2023 у справі № 924/875/21 можна ознайомитися за по­силанням 

 

Суддя Північно-західного апеляційного господарського суду,

Секретар ІІ Судової палати

Алла Гудак