Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Розділ 4
Добірка правових позицій щодо забезпеченням позову у корпоративних спорах шляхом:
Спір у справі №927/481/21 фактично стосувався повернення у володіння позивача частки в статутному капіталі товариства. Проте, як правильно зазначив апеляційний господарський суд, місцевий господарський суд вжив заходи забезпечення позову щодо земельних ділянок, які не є предметом спору у цій справі.
Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, господарський суд заборонив ТОВ та суб’єктам державної реєстрації прав вчиняти дії, спрямовані на відчуження нерухомого майна та на припинення права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення та права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення за укладеними з фізичними особами договорами оренди землі, що свідчить про неспівмірність вжитих заходів з предметом спору.
Такий спосіб забезпечення позову не перебуває у безпосередньому зв’язку зі спором, що розглядається, та призводить до невиправданого обмеження прав товариства, учасників товариства, які не є відповідачами, та власників земельних ділянок.
Верховний Суд зазначив, що вжиті господарським судом заходи забезпечення позову не відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а тому висновок апеляційного господарського суду про відсутність підстав для забезпечення позову у обраний позивачем спосіб є обґрунтованим.
Постанова від 08.12.2021 у справі №927/481/21 http://reyestr.court.gov.ua/Review/101989931
Не допускається забезпечення позову шляхом заборони акціонерному товариству чи будь-якому його органу під час реєстрації акціонерів на загальних зборах або під час таких зборів видавати акціонерам бюлетені для голосування чи шляхом заборони ПАТ "Національний депозитарій України" складати перелік (реєстр) акціонерів товариства та проводити загальні збори акціонерів, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору.
При цьому Верховний Суд зауважив, що такі заходи забезпечення позову, як заборона ПАТ, будь якому його органу, в тому числі наглядовій раді і виконавчому органу, будь-якому представнику ПАТ, будь-якому органу загальних зборів акціонерів, включаючи реєстраційну комісію, тимчасову лічильну комісію, лічильну комісію, голову і секретаря загальних зборів, під час реєстрації акціонерів ПАТ та їх представників на будь-які загальні збори акціонерів ПАТ і під час проведення цих зборів у разі винесення на їх розгляд питань про зміну типу товариства чи питань, які опосередковано це передбачають, видавати акціонерам ПАТ та їх представникам бюлетені для голосування з цих питань; заборона ПАТ "Національний депозитарій України" складати перелік (реєстр) акціонерів ПАТ з метою проведення процедур, передбачених статтею 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства", та надсилати його ПАТ у будь-який спосіб, суперечать вимогам пунктів 1 та 2 частини п’ятої статті 137 ГПК України.
Відповідно до зазначених норм не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; емітенту, зберігачу, депозитарію надавати реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства.
Крім того, запропоновані заходи забезпечення позову можуть порушити права інших акціонерів на участь в управлінні акціонерним товариством та негативно вплинути на діяльність товариства в цілому, блокувати його діяльність, оскільки саме виконавчий орган акціонерного товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства та діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, які не є учасниками судового процесу, і не мають застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
ВС також дотримується законодавчо встановленої заборони незаконного втручання органів державної влади, в тому числі і судів, у господарські відносини (стаття 6 ГК України). За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.
Ухвала КГС ВС від 04.04.2018 у справі № 914/940/17 http://reyestr.court.gov.ua/Review/73277894
Забезпечення позову до моменту його подання при оскарженні рішення щодо реалізації процедури "сквіз ауту", передбаченої статтею 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства".
Верховний Суд розглянув справу за наслідками розгляду заяви про забезпечення позову до моменту подання позовної заяви. Заявником було подано заяву про забезпечення позову щодо блокування проведення процедури "сквіз аут", а саме: - заборони емітенту розміщувати повідомлення про намір скористатися правом на викуп акцій та публічну безвідкличну вимогу про придбання акцій в усіх власників акцій на своєму вебсайті та у загальнодоступній інформаційній базі даних НКЦПФР; - заборони НКЦПФР розміщувати, зберігати та поширювати у загальнодоступних інформаційних базах даних повідомлення про намір скористатися правами викупу акцій та публічну безвідкличну вимогу про придбання акцій в усіх власників акцій товариства; - заборони ПАТ "Національний депозитарій України" розміщувати публічну безвідкличну вимогу про придбання акцій в усіх власників акцій товариства на своєму вебсайті відповідно до статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства"; - заборони товариству, будь-якому його органу, включаючи наглядову раду, затверджувати ціну обов'язкового продажу емітованих ним акцій відповідно до статті 65-2 зазначеного Закону; - заборони ПАТ "Національний депозитарій України" складати перелік (реєстр) акціонерів товариства з метою проведення процедур, передбачених статтею 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства", та надсилати його товариству у будь який спосіб; - заборони товариству, будь-якому його органу, включаючи наглядову раду і виконавчий орган, будь-якому представнику товариства, будь-якому органу загальних зборів акціонерів, включаючи: реєстраційну комісію, тимчасову лічильну комісію, лічильну комісію, голову і секретаря загальних зборів, — під час реєстрації акціонерів товариства та їх представників на будь-які загальні збори акціонерів товариства і під час проведення цих зборів у разі винесення на їх розгляд питань про зміну типу товариства чи питань, які опосередковано це передбачають, видавати акціонерам товариства та їх представникам бюлетені для голосування з цих питань.
Судами першої та апеляційної інстанцій заяву було задоволено в повному обсязі. Судові рішення мотивовані тим, що наведені у заяві про вжиття заходів із забезпечення позову доводи щодо можливості вчинення акціонерним товариством дій, спрямованих на підготовку до проведення процедури "сквіз аут" та викупу акцій, є документально підтвердженими.
Верховний Суд не погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій. Задовольняючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суди попередніх інстанцій визнали доведеними обставини вчинення товариством дій, спрямованих на підготовку до проведення процедури "сквіз аут". Зазначений висновок судів недостатньо обґрунтовано доказами, що підтверджують ці обставини, оскільки звернення товариства зі скаргою до НКЦПФР, як і прийняття Комісією рішення щодо зупинення торгівлі цінними паперами товариства на будь-якій фондовій біржі, жодним чином не стосується процедури "сквіз аут", не є прямим доказом підготовки товариства до проведення процедури обов'язкового продажу простих акцій акціонерами на вимогу власника домінуючого контрольного пакета, процедура "сквіз аут" є виключним правом власника домінуючого контрольного пакета акцій і не залежить від прав та безпосередніх дій емітента.
Підставою для такого звернення стало порушення прав емітента в результаті маніпулювання його акціями на фондовому ринку з метою створення економічно невиправданої ціни акцій. Посилання судів на витяг з протоколу засідання НКЦПФР, в якому зазначено, що штучне формування ціни, вищої за економічно обґрунтовану, може бути використане недобросовісними акціонерами для примушення емітента здійснювати викуп акцій за економічно необґрунтованою вартістю при проведенні процедури "сквіз аут", що завдасть матеріальних збитків емітенту та заподіє шкоди інвесторам, є безпідставним.
Наведене посилання не підтверджує обставин вчинення товариством дій, спрямованих на підготовку до проведення процедури "сквіз аут", та взагалі не стосується власника домінуючого контрольного пакета акцій. З огляду на викладене колегія суддів визнала, що твердження заявника та висновки судів попередніх інстанцій ґрунтуються лише на припущеннях щодо ймовірності проведення товариством процедури "сквіз аут" і викупу акцій міноритарних акціонерів власником домінуючого пакета акцій за заниженою ціною, яка не відповідає ринковій. На таких висновках не може ґрунтуватися судове рішення, і вони не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви, оскільки жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обставин вчинення товариством дій, спрямованих на підготовку до проведення процедури "сквіз аут", матеріли справи не містять.
Отже, процедура "сквіз аут", порядок проведення якої визначено статтею 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства", є виключно правом власника домінуючого контрольного пакета акцій відповідного товариства. При цьому зазначено норма цього Закону покладає на товариство та Центральний депозитарій цінних паперів певні обов'язки, пов'язані з реалізацією процедури "сквіз аут", зокрема обов'язок скласти відповідні переліки акціонерів.
Вирішуючи питання про вжиття заходів із забезпечення позову, необхідно враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, які не є учасниками судового процесу, та не повинні застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Однак суди попередніх інстанцій своїми рішеннями фактично унеможливили реалізацію акціонером, який є власником домінуючого контрольного пакета акцій, права на викуп акцій у всіх міноритарних власників акцій товариства відповідно до вимог статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" і заборонили виконання товариством та ПАТ "Національний депозитарій України" обов'язків, зокрема, зі складання відповідних переліків акціонерів, які покладені на них законодавством у процедурі "сквіз аут".
Тобто суди попередніх інстанцій не врахували, що застосовані ними заходи із забезпечення позову порушують права третіх осіб, що не є учасниками спору, зокрема права власника домінуючого контрольного пакета акцій товариства, і забороняють емітенту та ПАТ "Національний депозитарій України" вчиняти дії для проведення процедур, передбачених статтею 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства", які є обов'язковими для них згідно із законом.
Колегія суддів КГС ВС також зазначила, що статтею 6 ГК України встановлено заборону на незаконне втручання органів державної влади, в тому числі і судів, у господарські відносини, що не було взято до уваги судами попередніх інстанцій.
Постанова КГС ВС від 20.06.2018 у справі №914/228/18 http://reyestr.court.gov.ua/Review/74882223
Суддя Північно-західного апеляційного господарського суду,
секретар ІІ Судової палати Алла Гудак
_03_03.png)
