Забезпечення позову шляхом заборони товариству розглядати питання зміни виконавчого органу (керівника, директора) цього товариства фактично є втручанням у право загальних зборів учасників товариства приймати відповідне рішення, включене до порядку денного загальних зборів учасників. Заборона товариству розглядати питання зміни виконавчого органу (керівника, директора) зводиться до обмеження правомочності загальних зборів учасників відповідача приймати рішення, що віднесені статутом та законодавством до їх компетенції.
З таким висновком Північно-західного апеляційного господарського суду, викладеному у постанові від 30.05.2023 у справі № 906/304/23, погодився Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду.
Позивач звернувся з позовом, у якому просив визнати недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, скасувати запис про внесення змін до відомостей про юридичну особу, не пов`язаних зі змінами в установчих документах (зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Мотивував позовні вимоги тим, що його як учасника товариства про скликання зборів не повідомляли, у зборах він участі не приймав.
У межах справи позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони товариству розглядати питання зміни виконавчого органу (керівника, директора) Товариства та змінювати склад підписантів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Заява мотивована тим, що в порядку денному призначених загальних зборів учасників Товариства є питання щодо зміни керівника, наслідком чого може стати неможливість захисту прав позивача у цій справі.
Господарський суд першої інстанції заяву про забезпечення позову задоволив частково – заборонив Товариству розглядати питання зміни виконавчого органу (керівника, директора) цього товариства. у задоволенні іншої частини заяви відмовив. В ухвалі зазначив, що, виходячи із предмету заявленого позову та пункту 2 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України, адекватним засобом забезпечення позову буде заборона відповідачу розглядати питання зміни виконавчого органу (керівника, директора) товариства. Щодо заяви в частині заборони відповідачу змінювати склад підписантів в реєстрі, суд першої інстанції, приймаючи до уваги положення пункту 13 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", дійшов висновку, що внесення чи не внесення інформації щодо цих осіб до реєстру не призведе до унеможливлення ефективного захисту чи поновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, тому заява у цій частині задоволенню не підлягає.
Північно-західний апеляційний господарський суд обумовлену ухвалу скасував в частині задоволення вимог заяви про вжиття заходів забезпечення позову щодо заборони Товариству розглядати питання зміни виконавчого органу (керівника, директора) цього товариства. Прийняв в цій частині нове рішення, яким у задоволенні вимог заяви відмовив. Апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції фактично втрутився у право загальних зборів учасників товариства приймати відповідне рішення, включене до порядку денного загальних зборів учасників. Суд виснував, що заборона товариству розглядати питання зміни виконавчого органу (керівника, директора) зводиться до обмеження правомочності загальних зборів учасників відповідача приймати рішення, що віднесені статутом та законодавством до їх компетенції.
Верховний Суд повважав обґрунтованими та законними висновки Північно-західного апеляційного господарського суду. У своїй постанові від 28.08.2023 наголосив, що застосовані вказаною ухвалою заходи забезпечення позову, зокрема, заборона товариству розглядати питання зміни виконавчого органу (керівника, директора) можуть вчинити негативний вплив на діяльність товариства в цілому, блокувати його діяльність, оскільки саме виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства та діє від імені товариства у межах, встановлених статутом товариства і законом. До того ж, такий спосіб забезпечення позову не перебуває у безпосередньому зв`язку зі спором, що розглядається, та призводить до невиправданого обмеження прав товариства, його учасників, які не є відповідачами.
Верховний Суд зазначив, що при вирішенні питання про забезпечення позову необхідно виходити із законодавчо встановленої заборони незаконного втручання органів державної влади, в тому числі і судів, у господарські відносини (стаття 6 Господарського кодексу України). Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.08.2018 у справі №907/835/17.
Крім того, в ухвалі суду першої інстанції не вказано обґрунтованих припущень, як невжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
За таких умов, постанова суду апеляційної інстанції, якою було скасовано ухвалу суду першої інстанції в частині задоволення заяви про забезпечення позову, прийнята з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
З повним текстом постанови Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 28.08.2023 у справі № 906/304/23 можна ознайомитися за посиланням https://reestr.court.gov.ua/Review/113063820 .
Суддя Північно-західного апеляційного господарського суду,
секретар ІІ Судової палати Алла Гудак
_03_03.png)
