Застосування позовної давності у зобов’язальних правовідносинах

Частинами 1, 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Положеннями статті 15 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на момент укладення договору) визначено, що істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 13 Закону України "Про оцінку земель" регламентовано, що для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково.

Законом України "Про оцінку земель" встановлено порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Відповідно до частини третьої статті 18 цього Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій". А згідно з частинами першою та другою цієї статті за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація; дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Порядок затвердження технічної документації з оцінки земель визначений статтею 23 Закону України "Про оцінку земель". Відповідно до частини першої цієї статті технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою; протягом місяця з дня надходження технічної документації відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Згідно з частиною третьою цієї статті витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Частиною четвертою вказаної статті встановлено, що рішення зазначених у ній рад щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

Пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою.

Верховний Суд у справі №902/466/22 погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо визнання недійсним договору оренди водного об’єкту загальнодержавного значення з земельною ділянкою водного фонду. Постанова мотивована тим, що станом на момент укладення спірного договору оренди землі нормативна грошова оцінка земельної ділянки не здійснювалася та розмір орендної плати, зазначений в договорі було визначено без проведення такої оцінки. Укладення оспорюваного правочину та продовження існування правовідносин на його основі є триваючим правопорушенням, а тому позивач має право на звернення до суду за захистом прав у будь-який час протягом такого порушення, але за умови існування такого порушення на момент звернення із позовом.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності, встановивши, що на час укладення спірного договору оренди землі нормативно грошова оцінка не проводилась, отже договір в цій частині суперечить приписам чинного законодавства, що відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання його недійсним та, відповідно, поверненню земельної ділянки державі в особі Сільської ради.

У постанові від 02.11.2022 у справі №922/3166/20 Великою Палатою Верховного Суду (в контексті наявності правових підстав для розірвання договору) було сформовано правовий висновок щодо застосування позовної давності у зобов'язальних правовідносинах. Зокрема, за висновками Великої Палати Верховного Суду протягом строку дії договору оренди землі орендодавець не може бути обмежений у праві звернутися до суду з позовом, зокрема і шляхом розірвання договору оренди землі. Такий позов може бути пред`явлений протягом всього строку дії договору (та існування обумовленого таким договором обов`язку виконувати зобов`язання щодо цільового використання земельної ділянки).

Таким чином, з огляду на подвійний статус орендної плати, сторони договору не тільки мали право, а й зобов'язані були вчинити дії спрямовані на приведення умов договору у відповідність до положень законодавства, однак таких дій не вчинили.

В такий спосіб з урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення заяви про застосування наслідків спливу позовної давності.

З повним текстом постанови Верховного Суду від 13.09.2023 року у справі № 902/466/22 можна ознайомитися за посиланням.

Суддя, секретар ІІ Судової палати Алла Гудак