У питаннях підстав для зменшення розміру неустойки не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду підтримав позицію Північно-західного апеляційного господарського суду, викладену у постанові від 07.09.2023 у справі № 924/215/23 за позовом заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінсайд Лайт", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача – Західний офіс Державної аудиторської служби та Акціонерне товариство "Українська залізниця". Предмет спору – стягнення пені за прострочення поставки товару, "інфляційних втрат" та 3% річних в порядку частини другої статті 625 ЦК України за неповернення авансу.
Суд першої інстанції позов задоволив частково, мотивувавши наявністю підстав (за здійсненим судом перерахунком) для стягнення пені та відсутністю підстав для стягнення з відповідача сум "інфляційних втрат" та 3% річних на підставі ч.2 ст.625 ЦК України.
Північно-західний апеляційний господарський суд рішення місцевого господарського суду скасував частково, виклав резолютивну частину в новій редакції, зменшивши суму пені та, відповідно, суму витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви. У решті рішення залишив без змін. Постанову мотивував наявністю підстав для зменшення розміру штрафних санкцій відповідно до положень ст. ГК України та ч. 3 ст.551 ЦК України.
Верховний Суд у постанові від 07.11.2023 зазначив, що Північно-західний апеляційний господарський, вирішуючи питання зменшення пені, виходив з того, що даний випадок є винятковим, враховуючи інтереси сторін, які заслуговують на увагу, а саме:
1) ступінь виконання зобов`язання боржником; замовник отримав товар відповідно до умов Договору, що підтверджується актом приймання-передачі та видатковими накладними, підписаними уповноваженими представниками сторін. На момент звернення прокурора до господарського суду макаронні вироби були передані Хмельницькій обласній військової адміністрації, тобто зобов`язання виконане в повному обсязі;
2) причини неналежного виконання зобов`язання – існування форс-мажорних обставин як на момент укладення Договору, так і виникнення похідних обставин непереробної сили у період виконання обов`язків, виникнення перешкод у закупівлі товару на території Туреччини;
3) тривалість прострочення виконання зобов`язання незначна;
4) поведінку боржника та поведінку кредитора, які були обізнані про виникнення обставин непереборної сили;
5) відсутність негативних наслідків порушення зобов`язання.
За таких обставин, враховуючи ступінь виконання зобов`язання, зазначених обставин в їх сукупності та сталої практики Верховного Суду зі стягнення пені, суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку про виключність обставин даної справи, що надає підстави для зменшення суми пені на 50%.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора. У наведених висновках Верховний Суд звернувся до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.
Верховний Суд відхилив доводи Прокурора щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції положень статті 233 ГК України, статті 551 ЦК України, якими передбачено можливість зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки суд, оцінивши за внутрішнім переконанням встановлені обставини та подані докази в сукупності обґрунтовано визначив, що такі обставини є винятковими та достатніми для зменшення пені. Переоцінка цих обставин в силу визначених статтею 300 ГПК України меж перегляду справи судом касаційної інстанції не входить до компетенції Верховного Суду, як суду права.
Відхиляючи аргументи прокурора, Верховний Суд звернув увагу, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій.
З повним текстом постанови Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 07.11.2023 у справі № 924/215/23 можна ознайомитися за посиланням .
Суддя Північно-західного апеляційного господарського суду,
секретар ІІ Судової палати Алла Гудак
_03_03.png)
