Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Верховний Суд постановою від 10.01.2024 залишаючи без змін постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 у справі №903/238/23 зазначив, що спірні правовідносини у цій справі обумовлені реалізацією органом місцевого самоврядування та його виконавчими органами повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності. Здійснення такого державного контролю означає обов’язковість прийнятих за його результатами рішень для підконтрольного суб’єкта, що свідчить про владно-управлінський характер, а відтак, і публічно-правову природу таких правовідносин.
При цьому позивач – орган місцевого самоврядування як суб’єкт владних повноважень перебуває з особою, яка здійснила самочинне будівництво, в адміністративних відносинах, оскільки діє на виконання своїх владних управлінських функцій, спрямованих на захист інтересів держави.
За змістом статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
Крім того, позовні вимоги, що ґрунтуються на протиправності дій державного реєстратора як суб`єкта, наділеного Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, у зв`язку з невиконанням ним обов`язку щодо перевірки поданих для цього документів та наявності в особи, яка звернулася за державною реєстрацією, дозвільних документів на проведення будівельних робіт з реконструкції приміщення колишньої квартири є похідними і тому підлягають розгляду у тому ж порядку, що і основна вимога, тобто у цьому випадку – у порядку адміністративного судочинства (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі №522/6962/18).
Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції обґрунтованого виснував про те, що спір у цій справі в частині позовної вимоги про скасування рішення державного реєстратора не пов’язаний з вирішенням питання щодо майнового права, а є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб’єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що у справі, яка розглядається відповідач є власником реконструйованого об’єкта нерухомого майна, до якого здійснено прибудову, а саме: встановлені зовнішні сходи на земельній ділянці, яка перебуває у комунальній власності територіальної громади міста. При цьому судами також встановлено, що земельна ділянка не надавалася будь-яким особам у власність чи користування для здійснення цієї прибудови.
Тому відновлення порушених прав позивача можливе шляхом знесення цієї прибудови.
Оскільки станом на момент розгляду справи перешкоди у користуванні земельною ділянкою вчинялися саме Фізичною особою-підприємцем, яка володіє об’єктом нерухомості, до якого прибудовані сходи, правильним є висновок судів, що саме ця особа є належним відповідачем за цієї позовною вимогою.
З повним текстом постанови Верховного Суду від 10.01.2024 у справі №903/238/23 можна ознайомитися за посиланням.
Суддя Північно-західного апеляційного господарського суду,
секретар ІІ Судової палати Алла Гудак
_03_03.png)
