Поняття "необґрунтованість дій позивача" не є тотожним поняттю "необґрунтований позов"

Відповідач не довів і суд не встановив, що спір у справі виник внаслідок необґрунтованих / недобросовісних дій позивача (саме дій, а не позову), отже підстави для покладення на позивача судових витрат на професійну правничу допомогу відсутні.

Верховний суд погодився з висновком, викладеним Північно-західним апеляційним господарським судом у постанові від 08.02.2024 у справі № 903/1079/23.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, Північно-західний апеляційний господарський суд відмовив у задоволенні заяви відповідача про стягнення судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу. Апеляційний суд виходив з того, що місцевий господарський суд не в повному обсязі з’ясував обставини справи, оскільки відповідачем не доведене, а судом не встановлено необґрунтованості дій позивача як необхідної передумови для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд у своїй постанові від 25.04.2024 зазначив, що поняття "необґрунтованість дій позивача" не є тотожнім таким поняттям як "зловживання правом", "неправомірність дій" або ж "встановлення того, що спір виник внаслідок необґрунтованих дій позивача" (така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 01.12.2022 у справі 922/2017/17). Виходив з того, що “необґрунтовані дії позивача” не є тотожними поняттю “необґрунтований позов”, адже законодавець свідомо визначив саме підставу як дію позивача і яка / які є необґрунтованими, а не заяву по суті спору – позов (ч.5 ст.130 ГПК України).

У цій справі суд першої інстанції, вирішуючи питання про стягнення з позивача на користь відповідача відшкодування витрат, понесених у зв’язку із наданням правничої допомоги, не врахував і в судовому рішенні взагалі не навів мотивів, що є підставою для стягнення з позивача компенсації здійснених відповідачем витрат, пов’язаних з розглядом справи, зокрема необґрунтованість дій позивача, пов’язаних з розглядом справи, та необхідність понесення витрат відповідачем з надання правничої допомоги в порушеній позивачем справі.

Верховним Судом враховано положення ст.ст.2, 4, 14, 130, 191 ГПК України, зі змісту яких убачається, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується, і ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення грошових коштів внаслідок невиконання останнім договірного зобов’язання з оплати отриманого товару. В процесі розгляду справи, реагуючи на клопотання відповідача, суд встановив, що до позовної заяви додано ордер адвоката, який не містить всіх необхідних відомостей, а отже не може бути належним доказом в підтвердження повноважень останнього, що і стало підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Верховний Суд виснував, що сам по собі факт залишення позову без розгляду у справі не підтверджує, що спір виник у зв’язку необґрунтованими діями позивача, ні свідоме порушення позивачем охоронюваних законом прав та інтересів відповідача, не може свідчити про зловживання правом та не свідчить про наявність безумовних підстав для компенсації судових витрат відповідачу.

Крім того, суд акцентував, що приписи ст.43 ГПК України, визначають, зокрема імператив щодо неприпустимості зловживання процесуальними правами і обов’язок сторін судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами. Згідно ч.2 цієї статті вбачається, що суд залежно від конкретних обставин справи може визнати дії зловживанням правом. Водночас суд не встановив зловживання позивачем правом.

Верховний Суд виснував, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, заснованого на ч.5 ст.130 ГПК України, що відповідачем не доведено та судом апеляційної інстанції не встановлено, що спір у справі виник внаслідок необґрунтованих (недобросовісних) дій позивача (саме дій, а не позову), а тому відсутні підстави для покладення на позивача судових витрат на професійну правничу допомогу.

З повним текстом постанови Верховного Суду від 25.04.2024 у справі № 903/1079/23 можна ознайомитися за посиланням

Суддя Північно-західного апеляційного господарського суду,

секретар ІІ Судової палати Алла Гудак