Звернення прокурора в інтересах неналежного органу як наслідок відмови в задоволенні цього позову

Визначений у позові прокурором орган не є уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, тобто відбулося звернення до суду прокурора в інтересах неналежного органу, що має процесуальним наслідком відмову в задоволенні відповідного позову. Відсутність у прокурора права на позов як самостійного позивача унеможливлює розгляд заявленого позову по суті.

Такий висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 23.07.2024 у справі № 918/536/23, залишивши постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 без змін.

До суду звернувся керівник Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави з позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (відповідач-1) у частині передачі в складі будівлі аптеки приміщення, яке належить Товариству з додатковою відповідальністю “Рівнефармація” (відповідач-2), а саме, підвального приміщення, яке є захисною спорудою цивільного захисту – протирадіаційним укриттям, а також зобов`язати останнє повернути це приміщення державі в особі РВ Фонду по Рівненській та Житомирській областях.

Господарський суд першої інстанції  позов задовольнив. При цьому, досліджуючи питання щодо повноважень прокурора на звернення з позовом, установив, що у спірних правовідносинах органом, уповноваженим здійснювати захист інтересів держави, є РВ Фонду по Рівненській та Житомирській областях, оскільки саме цей орган видав оспорюваний наказ про передачу спірного майна у власність ТДВ “Рівнефармація”. 

Північно-західний апеляційний господарський суд рішення суду першої інстанції скасував,  прийняв нове , яким у позові відмовив, зазначивши, що прокурор не довів наявність спірного укриття в будівлі аптеки № 121, а тому відсутні підстави для повернення такого об`єкта. Разом з тим, акцентував увагу на тому, що з вимогою про повернення чи витребування державного чи комунального нерухомого майна повинен звертатися державний орган чи орган місцевого самоврядування, до повноважень якого належить управління таким майном, або прокурор в особі такого органу, якщо цей орган неналежно виконує свої функції щодо забезпечення контролю за використанням майна. Однак прокурор, визначивши орган, на користь якого має бути повернуте майно, зазначив його відповідачем у справі, що є додатковою підставою для відмови у задоволенні такої вимоги.

Верховний Суд виснував, що прокурор неправильно визначив орган, уповноважений державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах. Зазначив, зокрема, що зі встановлених у справі обставин вбачається, що за наслідками процедури приватизації відбулося відчуження майна Рівненського обласного виробничого об`єднання “Фармація” з комунальної власності у приватну власність ВАТ “Рівнефармація”, тоді як РВ Фонду по Рівненській області у процедурі приватизації цього підприємства (у тому числі при прийнятті оскаржуваного наказу) діяв як орган приватизації та на виконання цієї функції реалізовував делеговані йому власником повноваження з управління майном комунальної власності. У зв’язку з чим, у спірних правовідносинах органом, уповноваженим на виконання функцій власника спірного майна, є Рівненська обласна рада.

Верховний Суд неодноразово вказував, якщо суд встановить, що визначений прокурором орган не уповноважений державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, тобто відбулося звернення прокурора в інтересах неналежного органу, це має процесуальним наслідком відмову в задоволенні відповідного позову.

З повним текстом постанови Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 23.07.2024 у справі № 918/536/23 можна ознайомитися за посиланням.

Суддя Північно-західного апеляційного господарського суду,

секретар ІІ Судової палати Алла Гудак