Касаційний цивільний суд: Огляд судової практики за 2025 рік

Публікуємо інформацію щодо Огляду судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за 2025 рік.

Огляд містить правові висновки КГС щодо застосування норм матеріального й процесуального права, з таких питань:

• Спори про захист честі, гідності і ділової репутації.
• Спори, що виникають з питань захисту права власності.
• Спори, що виникають із питань захисту прав інтелектуальної власності.
• Спори, що виникають із земельних правовідносин.
• Спори, що виникають із правочинів, зокрема договорів.
• Спори, пов'язані з відшкодуванням шкоди.
• Застосування норм процесуального права.
• Спори щодо розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС.
• Справи щодо оспорювання, визнання, надання дозволу на виконання рішень іноземних судів, міжнародних арбітражів та ін.

Огляд складає покликання на конкретні справи та посилання на рішення у цих справах в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Зокрема:

Щодо знесення нерухомості при відхиленні від проєкту будівництва

Знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проєкту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, допустиме лише за умови, якщо неможливо здійснити перебудову нерухомості відповідно до проєкту норм і правил або якщо особа відмовляється від такої перебудови. При цьому позивач повинен довести технічну можливість демонтажу частини будівлі без пошкодження її конструкції в цілому (постанова Верховного Суду від 14 травня 2025 року у справі № 753/8729/16).

Щодо віндикаційного імунітету при відчуженні майна на виконання судового рішення

Майно, яке було продане чи передане на виконання рішення суду, має «віндикаційний імунітет» і не підлягає витребуванню від добросовісного набувача навіть у разі подальшого скасування такого рішення (постанова Верховного Суду від 25 червня 2025 року у справі № 638/17112/21).

Щодо правового режиму самочинного будівництва та наслідків його здійснення

Будівництво, здійснене без належного відведення земельної ділянки та без отримання передбачених законом дозвільних документів, є самочинним незалежно від подальшої державної реєстрації прав чи укладених правочинів щодо такого майна; воно не породжує права власності та підлягає усуненню, у тому числі шляхом знесення, для відновлення порушених прав власника або користувача земельної ділянки (постанова Верховного Суду від 12 листопада 2025 року у справі № 932/4904/20).

Щодо презумпції авторства в спорах щодо захисту авторських прав

У справах про захист авторських прав діє презумпція авторства, відповідно до якої авторство особи не потребує доведення самим автором, а обов’язок її спростування покладається на відповідача. Якщо позивач заявляє про своє авторство на аудіовізуальний твір і надає докази його створення, а відповідач заперечує авторство позивача без надання доказів належності авторських прав іншій особі, презумпція авторства залишається незаперечною. Відсутність зазначення авторства безпосередньо у творі не спростовує цієї презумпції (постанова Верховного Суду від 20 серпня 2025 року у справі № 758/3205/21).

Про особливості емфітевзису як речового права та способи захисту прав при порушенні договору емфітевзису

Емфітевзис є речовим правом, яке може бути припинено лише у випадках, передбачених законом. Встановлення додаткових підстав для припинення емфітевзису договором не допускається. У разі порушення зобов'язань за договором (наприклад, несплати платежів) належним способом захисту є стягнення заборгованості в судовому порядку, а не припинення самого права емфітевзису. Такий захист ґрунтується на положеннях п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України, що передбачає примусове виконання обов'язку в натурі (постанова Верховного Суду від 20 січня 2025 року у справі № 390/25/22).

Щодо права власності на споруду, яка нерозривно пов’язана з водним об’єктом

Гідротехнічна споруда належить до водного об'єкта, нерозривно пов'язана з ним та не може бути відокремлена без втрати цільового призначення, тому не підлягає державній реєстрації як окремий об'єкт нерухомого майна і не може перебувати у власності фізичних осіб, за винятком випадків, передбачених законом. Право власності на гідротехнічну споруду може належати лише власнику земельної ділянки водного фонду, на якій розташований водний об'єкт (постанова Верховного Суду від 05 березня 2025 року у справі № 291/255/23).

Щодо визначення належності земельної ділянки до земель водного фонду

Для встановлення належності земельної ділянки до земель водного фонду недостатньо лише факту її розташування біля водного об'єкта. Необхідно визначити вид водного об'єкта (озеро чи ставок) і встановити, чи знаходиться земельна ділянка в межах прибережної захисної смуги з урахуванням розміру такої смуги для конкретного виду водного об'єкта (постанова Верховного Суду від 30 квітня 2025 року у справі № 361/3406/18).

Про обов'язок власника усунути технічну помилку щодо меж земельної ділянки

Власник земельної ділянки, у документації на яку виявлено технічну помилку щодо меж ділянки, що створює перешкоди в реєстрації суміжної ділянки у Державному земельному кадастрі через накладення меж, зобов'язаний усунути таку помилку шляхом приведення меж своєї ділянки у відповідність до фактичного землекористування та внесення відповідних змін до Державного земельного кадастру (постанова Верховного Суду від 21 травня 2025 року у справі № 127/29339/22).

Щодо належного способу захисту переважного права наймача (орендаря) на купівлю орендованого майна

Захист переважного права на купівлю наймача (орендаря) при продажу орендованого майна здійснюється шляхом переведення на нього прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу за умов належного виконання обов'язків за договором найму, порушення його переважного права на купівлю майна і внесення ним на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. У разі неможливості переведення прав та обов'язків покупця наймач має право вимагати відшкодування збитків від особи, яка порушила його переважне право. Застосування інших способів захисту, таких як визнання права власності чи визнання договору недійсним, є неналежними способами захисту порушеного права (постанова Верховного Суду від 02 червня 2025 року у справі № 192/553/21).

Про умови встановлення земельного сервітуту в судовому порядку

Встановлення судом безоплатного земельного сервітуту для проходу, проїзду та прокладання комунікацій через сусідню земельну ділянку допускається за сукупності таких умов: доведення неможливості нормального використання власної земельної ділянки без встановлення сервітуту; відсутність альтернативних 31 Огляд судової практики КЦС ВС шляхів доступу; вжиття заходів досудового врегулювання спору; наявність технічної можливості встановлення сервітуту; відсутність надмірного обтяження власника земельної ділянки, щодо якої встановлюється сервітут (постанова Верховного Суду від 25 червня 2025 року у справі № 463/10616/19).

Про правила поновлення договору оренди землі

Для поновлення договору оренди землі орендар зобов'язаний до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір його поновити та надати проєкт додаткової угоди. Укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди після спливу строку його дії без дотримання встановленої законом процедури не може вважатися правомірним поновленням договору та є підставою для визнання такої угоди недійсною  (постанова Верховного Суду від 23 липня 2025 року у справі № 161/8859/23).

Щодо використання позову про стягнення боргу для унеможливлення поділу спільного майна подружжя

Якщо пов’язані або афілійовані особи, до яких належать і родичі, ініціюють судовий розгляд, зокрема щодо стягнення боргу, з метою ускладнення чи унеможливлення поділу спільного майна подружжя, формування пасиву або виключення майна з поділу, то такі учасники судового процесу діють недобросовісно і зловживають правами. Вони використовують приватноправові механізми не для захисту власних прав та інтересів, а для того, щоб завдати шкоди правам та інтересам іншого з подружжя чи осіб, які проживали разом, але не перебували в шлюбі. Судове рішення в такому випадку має бути ухвалене з урахуванням наявності зловживання правами (постанова Верховного Суду від 19 березня 2025 року у справі № 759/11754/23).

Щодо початку перебігу позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину

Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання. Ця норма є спеціальною і визначає особливості початку перебігу позовної давності, незалежно від того, чи було такий нікчемний правочин виконано повністю і яка зі сторін здійснила виконання. Початок перебігу позовної давності пов'язується саме з початком виконання нікчемного правочину (першої дії) та стосується будь-яких наслідків нікчемного правочину (постанова Верховного Суду від 30 липня 2025 року у справі № 161/5741/21).

Про успадкування частки учасника в статутному капіталі товариства

Частка учасника в статутному капіталі товариства є складовою спадкового майна і успадковується спадкоємцями в повному обсязі, якщо відсутні достовірні докази виключення учасника, зменшення статутного капіталу або ліквідації товариства. Товариство зобов’язане надати спадкоємцям інформацію про розмір частки для оформлення спадкових прав (постанова Верховного Суду від 12 листопада 2025 року у справі № 554/1904/22.

З повним текстом Огляду судової практики Касаційного цивільного суду за 2025 рік можна ознайомитися за посиланням.

За поданням Відділу аналітичної роботи,
узагальнення судової практики та судової статистики