Верховний Суд: Огляд судової практики з вирішення господарських спорів в умовах воєнного стану

Північно-західним апеляційним господарським судом публікується інформація щодо Огляду судової Верховного Суду з вирішення господарських спорів в умовах воєнного стану.

В Огляді сформульовано правові висновки щодо застосування норм матеріального та процесуального права, які можуть виникати при розгляді спорів, віднесених до юрисдикції  господарських судів, зокрема:

Щодо внесення змін до договору.

У постанові КГС ВС від 10.10.2024 у справі № 910/332/24 зазначено, що позивач міг і повинен був при певній обачності передбачити виникнення труднощів у виконанні договору, пов’язаних з введенням воєнного стану, зважаючи на те, що на момент укладення договору по всій території України вже було введено воєнний стан. Тому настання зазначених ним подій не може розглядатись як підстава для внесення змін до окремих пунктів договору та додатка до нього у зв’язку з істотною зміною обставин, а наявності обставин непереборної сили суд першої інстанції не встановив;

Щодо стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.

Відповідно до Переліку виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів, від обов`язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат AT «Укрзалізниця" під час дії воєнного стану в Україні», затвердженого рішенням правління позивача від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т), обставини, за наявності яких час затримки вагону не включається до часу користування вагоном, мають бути засвідчені актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з додатком 6 до Правил користування вагонами та має містити конкретний опис обставин, що стали підставою для затримки вагонів та складання актів. Саме акт загальної форми ГУ-23 є підставою не враховувати в час користування вагоном час існування обставин, зазначених вище (у тому числі обставин запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення/призначення). (Такі висновки зроблені у постановах КГС ВС від 02.06.2023 у справі № 904/3538/22, від 23.06.2023 у справі № 904/3141/22, від 14.06.2023 у справі № 908/1198/22 та ін.);

Щодо обов'язку орендаря сплачувати орендну плату відповідно до умов договору.

Верховний Суд звернув увагу, що у період дії воєнного стану, відповідно до рішення міської ради, громадські об`єднання та благодійні організації, які орендують комунальне майно, звільнені з 24.02.2022 від орендної плати. Водночас КГС ВС зазначив, що рішення органу місцевого самоврядування про звільнення певних категорій орендарів від орендної плати на період воєнного стану не звільняє орендаря автоматично від сплати орендних платежів без прийняття орендодавцем відповідного індивідуального рішення. Звернення орендаря до орендодавця щодо звільнення від орендної плати та відсутність формальної відповіді не може кваліфікуватися як "мовчазна згода" та не є підставою для звільнення від виконання договірних зобов'язань. Неприйняття орендодавцем наказу про звільнення від орендної плати не усуває обов'язку орендаря сплачувати орендну плату відповідно до умов договору. Наявність заборгованості з орендної плати є істотним порушенням договору оренди та підставою для його розірвання, стягнення заборгованості, пені та виселення орендаря з приміщень. (Постанова КГС ВС від 25.02.2025 у справі №916/3377/22).

Щодо звільнення від сплати судового збору.

Позивачі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

КГС ВС зауважив, що звільнення від сплати судового збору за цією нормою стосується лише позивачів у справах за позовами, пред’явленими безпосередньо державі-агресору. Зазначена норма має пряме застосування, її дія не поширюється на справи, у яких відповідачами є господарюючі суб’єкти, навіть якщо вони пов’язані з державою-агресором, замінюють чи доповнюють її. Отже, якщо позивач як відповідачів визначає господарюючих суб’єктів, а не саму державу-агресора, це не свідчить про наявність підстави для звільнення його від сплати судового збору, оскільки приписи вказаної норми такої умови не передбачають. (Постанова КГС ВС від 11.11.2025 у справі № 911/591/25).

Щодо належного повідомлення про час судового засідання.

У визначений ухвалою апеляційного господарського суду від 06.10.2022 час розгляду (17.10.2022 о 14 год 00 хв) справи № 904/8306/21 тривала «повітряна тривога», сигнал про яку оголошено о 12 год 13 хв, а про «відбій повітряної тривоги» – о 15 год 11 хв. Під час повітряної тривоги представник ТОВ подав клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної на 17.10.2022 о 14 год 00 хв, у зв’язку з оголошенням повітряної тривоги та необхідністю перебувати в укритті. 17.10.2022 о 15 год 37 хв (тобто через 1 год 37 хв після часу початку судового засідання, визначеного в ухвалі від 06.10.2022) апеляційний господарський суд розпочав судове засідання у справі, в яке представник ТОВ не з’явився. У матеріалах справи немає відомостей про те, що апеляційний господарський суд повідомив ТОВ про те, що розгляд справи відбудеться після закінчення повітряної тривоги та через який саме час. Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, призначеного на 14 год 00 хв, у зв’язку з оголошеною повітряною тривогою та необхідністю перебувати в укритті помилково залишено без задоволення, оскільки суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання учасника справи, неповідомленого про час судового засідання (п.1 ч. 2 ст. 202 ГПК України). Отже, у цьому конкретному випадку сторона в справі не була повідомлена про час судового засідання, щоб мати можливість взяти участь у ньому. КГС ВС скасував постанову апеляційного господарського суду відповідно до приписів п. 5 ч. 1 ст. 310 ГПК України з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції в частині розгляду позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2. (Постанова КГС ВС від 21.06.2023 у справі № 904/8306/21).

Крім того, Верховний Суд звернув увагу на інші питання щодо застосування норм матеріального та процесуального права, що виникають під час розгляду господарських спорів.

З повним текстом Огляду судової з вирішення господарських спорів в умовах воєнного стану можна ознайомитися за посиланням.

Відділ аналітичної роботи, узагальнення судової практики та судової статистики