Чи стягуються збитки за неналежне виконання договору суборенди землі?

До  суду звернувся ФОП з позовом до відповідача–Товариства з обмеженою відповідальністю “Бест Ленад Груп”  про стягнення збитків, завданих йому в результаті неналежного виконання укладеного між ними договору суборенди. Позовні вимоги позивач мотивував тим, що відповідач як суборендар неналежно утримував суборендовану територію, повернув її у стані гіршому, ніж зафіксований під час її передачі.

Господарський суд першої інстанції задовольнив позов частково, відмову в іншій частині мотивував недоведеністю та безпідставністю позовних вимог.

Північно-західний апеляційний господарський суд скасував рішення місцевого господарського суду та ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову в частині стягнення збитків, витрат за проведення експертизи та судового збору. Зазначив, що позивач у встановленому законом порядку не довів наявність підстав для покладення на відповідача відповідальності у вигляді збитків,  зокрема позивач не довів площу ділянки (території) з асфальтним покриттям, яка передавалася відповідачу в користування на підставі договору суборенди, її місце розташування та розмір її забруднення. Також в матеріалах справи відсутній договір оренди (чи інший правочин), на підставі якого у позивача виникло право користування орендованим майном та, відповідно, право укладати договір суборенди, що позбавило суд апеляційної інстанції встановити обставини дотримання сторонами положень статті 8 Закону України “Про оренду землі” при укладенні договору суборенди. Водночас суд зауважив на відсутності в матеріалах справи доказів державної реєстрації договору суборенди та права суборенди земельної ділянки.

Верховний Суд підтримав позицію Північно-західного апеляційного господарського суду, залишивши без змін постанову від 05.02.2026 у  справі № 903/870/25. Виснував, що з огляду на предмет і підстави заявленого позову, відповідно до встановлених фактичних обставин справи та норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про не доведення позивачкою у встановленому порядку тих обставин, які, відповідно до наведених норм права, є підставою для покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків у заявленому розмірі. Суд апеляційної інстанції надав оцінку поданим сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень доказам, наявним у матеріалах справи, з урахуванням принципів належності, допустимості, достовірності та вірогідності. Верховний Суд зазначив, що висновки суду апеляційної інстанції не суперечать висновкам щодо застосування ст. 22 Цивільного кодексу України при вирішенні спорів з відшкодування збитків, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2022 у справі № 904/1448/20 та постанові Верховного Суду від 26.03.2024 у справі №  916/1577/19.

З повним текстом постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 08.04.2026 у справі № 903/870/25 можна ознайомитися за посиланням.

Заступник голови
Північно-західного апеляційного господарського суду

Алла Гудак