Право постійного користування земельною ділянкою: особливості розгляду спорів

У березні 2024 року Дочірнє підприємство “Рибгосп “Цумань” звернулося до суду з позовом до Цуманської селищної ради Волинської області, у якому просило суд  визнати протиправним та скасувати рішення Цуманської селищної ради від 19.02.2024 № 33/74. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оспорюване рішення ради суперечить законодавству та порушує права позивача щодо зазначеної земельної ділянки, оскільки у відповідача були відсутні правові підстави для припинення права позивача щодо користування спірною земельною ділянкою.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2026 рішення Господарського суду Волинської області від 27.10.2025 скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

Апеляційним судом встановлені наступні обставини.

У 2001 році Рада народних депутатів Ківерцівського району Волинської області видала ДП “Рибгосп “Цумань” ВАТ “Волиньрибгосп” два державні акти на право постійного користування земельними ділянками на території Ківерцівського району для ведення рибного господарства. У межах земельних ділянок, на які ДП “Рибгосп “Цумань” видано державні акти на право постійного користування земельними ділянками, у 2017 році було утворено три земельні ділянки, для подальшої передачі їх в оренду

Спір у справі, що розглядається, виник у зв’язку з наявністю/відсутністю підстав для визнання протиправним та скасування рішення Цуманської селищної ради від 19.02.2024 №33/74 про припинення права постійного користування землею ДП “Рибгосп “Цумань” згідно з  Державним актом на право постійного користування землею.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.11.2019 у справі №906/392/18 зазначено, що право постійного користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не підлягає обов’язковій заміні.

 Громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.11.2019 у справі № 906/392/18)

Суд апеляційної інстанції установив обставини, за якими: ДП “Рибгосп “Цумань” є спеціалізованим підприємством рибного господарства з прісноводного розведення риби та є правонаступником ДП “Рибгосп “Цумань” ВАТ “Волиньрибгосп”, а також те, що 16.05.2017 за Попик Л.П. зареєстровано право власності на об’єкт нерухомого майна – рибацький будинок на зимувалах.

Як зазначає Верховний Суд - суд апеляційної інстанції установив, що рішення Цуманської селищної ради від 19.02.2024 №33/74 суперечить наведеним нормам законодавства щодо підстав припинення права постійного користування спірною земельною ділянкою та порушує відповідні права позивача щодо зазначеної земельної ділянки, набуті останнім у встановленому законом порядку.  

Верховний Суд Пунктом “е” частини 1 статті 141 ЗК передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

За змістом статті 120 ЗК та статті 377 ЦК (у редакції на момент набуття Попик Л.П. права власності на нерухоме майно) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції установив, що площа земельної ділянки, необхідної для обслуговування приміщення рибацького будинку на зимувалах площею 24,4 кв. м, становить 0,015-0,020 га, що значно менше за площу земельної ділянки у 1,6248 га, право постійного користування якою належало ДП “Рибгосп “Цумань”  та яке було припинено оспорюваним рішенням Цуманської селищної ради від 19.02.2024 № 33/74, а доказів, які б підтверджували необхідність встановлення більшої площі земельної ділянки для обслуговування приміщення рибацького будинку, учасники справи не надали.

При цьому суд апеляційної інстанції з огляду на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, викладені в постанові від 23.11.2023 у справі № 916/3030/22, правомірно зауважив, що власник нерухомого майна не позбавлений права та можливості самостійно оформити право на належну йому частину земельної ділянки, що розташована під об’єктом нерухомості та необхідна для його обслуговування, відповідно до порядку надання земельних ділянок державної та комунальної власності в користування, передбаченого статтями 123, 124 ЗК.

Водночас, за встановлених судом апеляційної інстанції обставин у справі, що розглядається, рішення Цуманської селищної ради від 19.02.2024 № 33/74 не ґрунтується на вимогах законодавства щодо порядку припинення права користування земельною ділянкою та порушує права і законні інтереси постійного землекористувача (позивача).

За результатами касаційного перегляду судом касаційної інстанції постанова апеляційного суду залишена без змін.

З повним текстом постанови  ВС від 06.05.26р у справі  №903/229/24  можна ознайомитись за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/136588005.

Секретар Судової палати №2

Північно-західного апеляційного господарського суду Тетяна ФІЛІПОВА