Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства: Верховний Суд підтвердив правильність висновків апеляційного суду

Державна екологічна інспекція Поліського регіону звернулася в Господарський суд Житомирської області з позовом в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс екологічних споруд" 1 638 488,23 грн збитків, завданих навколишньому природному середовищу внаслідок перевищення встановлених нормативів ГДС при скиді зворотних (стічних) вод у водний об`єкт.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 29.12.2025 у справі №906/870/25 відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.03.2026 рішення Господарського суду Житомирської області від 29.12.2025 у справі № 906/870/25 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

Постановою Верховний Суд від 09.06.2026 Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.03.2026 у справі №906/870/25  залишено без змін.

Предметом позову є стягнення з відповідача шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а саме за скидання зворотних (стічних) вод у річку Гнилоп’ять з перевищенням допустимої концентрації забруднюючих речовин .

Верховний Суд зазначає, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

При цьому господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17).

Судом апеляційної інстанції обґрунтовано зазначено, що нормативні акти, які регулюють порядок здійснення державного контролю у сфері охорони та використання водних ресурсів, не містять конкретного строку перевірки виконання вимог приписів, виданих інспекцією.

За встановленими судом апеляційної інстанції обставинами, дії інспекції з проведення позапланової перевірки, за наслідками яких був складений акт перевірки, не були предметом оскарження в суді та не були визнані в судовому порядку протиправними. Тобто, акт перевірки на час вирішення спору є чинним, зазначені в ньому відомості відповідачем не спростовані.

Враховуючи наведене, обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав вважати позапланову перевірки відповідача Державною екологічною інспекцією Поліського округу незаконною.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 ЦК України, згідно з частинами першою і другої якої, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Суд апеляційної інстанції дослідив встановлені обставини та наявні в матеріалах справи докази, які підтверджують неодноразове перевищення ТОВ "Комплекс екологічних споруд" показників гранично допустимого скидання стічних вод у водний об`єкт - річку Гнилоп`ять та дійшов висновку про те, що вони свідчать про наявність в діях ТОВ "Комплекс екологічних споруд" усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка Товариства, що виражається у недотриманні умов ГДС при скиданні стічних вод у р. Гнилоп`ять; безпосередній причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою Товариства, оскільки шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки Товариства через недотримання природоохоронного законодавства; вина Товариства полягає у недотриманні умов ГДС при скиданні стічних вод у р. Гнилоп`ять.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог та відшкодування за рахунок відповідача збитків в сумі 1 638 488,23 грн заподіяних водному об`єкту - р. Гнилоп`ять внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС.

З повним текстом постанови  ВС від 09.06.26р у справі  №906/870/25  можна ознайомитись за посиланням 

Секретар Судової палати №2

Північно-західного апеляційного господарського суду Тетяна ФІЛІПОВА