Оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства

Спори у справах щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 листопада 2018 року в справі № 906/515/17 (провадження № 12-246гс18), зазначивши, що відповідно до частини другої статті 74 Закону України № 1404-VIII «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного  виконавця та посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного нормами процесуального законодавства, Закон № 1404-VIII установлює спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Велика Палата Верховного Суду, розглянувши касаційну скаргу державної виконавчої служби у справі № 906/515/17, дійшла висновку про необхідність задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваних судових рішень та закриття провадження за скаргою боржника на дії державного виконавця з тих підстав, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Текст постанови Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №906/515/17 (провадження № 12-246гс18) – за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77969297 .

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 6 червня 2018 року у справі № 921/16/14-г/15. Доводи відповідача про те, що така правова позиція Великої Палати Верховного Суду не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки № 921/16/14-г/15 скаржник оскаржував винесену державним виконавцем постанову про стягнення виконавчого збору, яка є самостійним виконавчим документом, тоді як у цій справі така постанова не виносилася взагалі, а виконавчий збір був стягнутий за розпорядженням державного виконавця, були відхилені Великою Палатою Верховного Суду, оскільки для визначення предметної юрисдикції вирішальне значення має суть оспорюваних дій, а не форма їх вираження. 

Текст постанови Великої Палати Верховного Суду від 6 червня 2018 року у справі № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18) – за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/74660021 .

Суддя, секретар ІІ Судової палати Алла Гудак