Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду в справі № 903/922/17.
Предметом спору у даній справі було зобов’язання заборонити юридичній особі (відповідачу) експлуатацію приміщення (магазину та офісу) до введення його в експлуатацію.
Позивач – Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі - ДАБІ) посилався на те, що відповідач самовільно здійснив реконструкцію спірного приміщення і, не зважаючи на те що цей об'єкт не був прийнятий в експлуатацію, продовжує ігнорувати і порушувати вимоги містобудівного законодавства та експлуатує приміщення без оформлення відвідних дозвільних документів.
Господарський суд Волинської області у позові відмовив, мотивуючи тим, що Закон України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі за текстом – Закон № 3038-VI ) не передбачає введення в експлуатацію нерухомого майна, право власності на яке зареєстроване до набрання чинності цим Законом (рішення від 17.04.2018).
Рівненський апеляційний господарський суд рішення господарського суду першої інстанції скасував, а провадження у цій справі закрив, указавши, що спір між сторонами є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно виявлення факту здійснення самовільної реконструкції приміщення та неприйняття в експлуатацію об'єкта будівництва у встановленому законодавством порядку. Тому справа за позовом такого суб'єкта належить до компетенції адміністративних судів (постанова від 25.06.2018).
За наслідками розгляду касаційної скарги Велика Палата Верховного Суду, проаналізувавши положення частини третьої статті 41 Закону № 3038-VI, дійшла наступних висновків:
- орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, уповноважений видати припис про усунення порушень, у тому числі шляхом зобов'язання оформити дозвільні документи на право експлуатації об'єкта. Цей припис є обов'язковою передумовою для можливості контролюючого органу на звернення до суду на підставі частини третьої статті 41 вказаного Закону у зв'язку з його невиконанням. І з урахуванням положень частини четвертої статті 5 КАС України такий позов повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства;
- дії органу державного архітектурно-будівельного контролю здійснюються ним як суб'єктом владних повноважень послідовно в чітко визначеному порядку. Зокрема, орган, що наділений контролюючими функціями, видає припис, який є обов'язковим до виконання і може бути оскаржений до суду. Оскільки дії щодо видання припису є публічно-правовими, то й подальше звернення до суду з позовом про заборону експлуатації об'єкта до введення його в експлуатацію у встановленому законом порядку зумовлюється правовідносинами публічно-правового характеру й повинне розглядатися у порядку адміністративного судочинства;
- звертаючись до суду з позовом про заборону експлуатації об'єкта до введення його в експлуатацію і мотивуючи такий позов порушеннями архітектурних, містобудівних, пожежних, санітарних або інших подібних норм і правил, суб'єкт владних повноважень діє з метою захисту не своїх приватних прав та інтересів, а прав та інтересів громади або невизначеного кола осіб від можливих порушень їхніх прав, а також з метою запобігти можливим суспільно значимим несприятливим наслідкам порушення відповідних норм і правил.
Зважаючи на викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спір, який є предметом цього розгляду, не пов'язаний з вирішенням питання щодо речового права, а є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно виявлення факту неприйняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів та усунення порушень шляхом заборони експлуатації об'єкта до введення його в експлуатацію. Справа за позовом такого суб'єкта належить до компетенції адміністративних судів.
Суддя, секретар ІІ Судової палати Алла Гудак
_03_03.png)
