Спори, пов’язані з приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду) вирішують господарські суди

З урахуванням характеру спірних відносин, прав, свобод та інтересів, за захистом яких звернувся прокурор, позов щодо комунального майна, пред’явлений у тому числі до фізичної особи, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, не змінює правової природи юридичного спору та в цьому випадку не є підставою для вирішення його в порядку цивільного судочинства і підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 березня 2019 року у справі № 903/456/18 визначила юрисдикцію розгляду спору щодо комунального майна, відповідачем в якому визначено у тому числі фізичну особу, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності.

До Господарського суду Волинської області звернувся керівник Володимир-Волинської місцевої прокуратури в інтере сах держави (далі - прокурор) з позовом до селищної ради та фізичної особи.

Предмет спору -  скасування рішення селищної ради щодо затвердження оцінки вартості комунального майна та дозволу на його продаж, визнання недійсним договору купівлі-продажу комунального нерухомого майна, укладеного між відповідачами – сільською радою та фізичною особою, а також повернення цього майна у комунальну власність.

Господарські суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що зазначений спір не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства у зв’язку з тим, що оскаржуваний договір купівлі-продажу укладено між територіальною громадою та фізичною особою, а повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства. У відкритті провадження було відмовлено з посиланням на статтю 20 та пункт 1 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду звернувся прокурор з касаційною скаргою, у якій просив скасувати судові рішення попередніх інстанцій, а справу передати до Господарського суду Волинської області для продовження розгляду.

Прокурор оскаржує судові рішення з підстав порушення правил суб'єктної та предметної юрисдикції, справа разом з касаційною скаргою була прийнята до розгляду Великою Палатою Верховного Суду, яка за розглядом даної справи у своїй постанові зазначає наступне.

Пред'являючи позов, прокурор обґрунтував його порушенням при укладенні оспорюваного договору вимог Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)». Частиною четвертою Закону визначено, що відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування. При цьому, відповідно до частини першої  статті 5 цього Закону, на порушення вимог якого посилався у позові прокурор, покупцями об'єктів малої приватизації можуть бути фізичні та юридичні особи, які визнаються покупцями відповідно до Закону України «Про приватизацію державного майна».

Водночас відповідно до статті 30 Закону України «Про приватизацію державного майна»  спори щодо приватизації державного майна, крім спорів, які виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів, вирішуються господарським судом у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Таким чином, за загальним правилом, спори щодо приватизації комунального майна відносяться до юрисдикції господарських судів.

Також Велика Палата Верховного Суду вказує, що судова практика і раніше була зорієнтована на те, що господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за умови наявності у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом. Господарські суди вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду). При визначенні юрисдикції цієї справи слід виходити з характеру спірних правовідносин, прав, свобод та інтересів, за захистом яких звернувся прокурор.

Прокурор наголошував, що оспорюваний договір купівлі-продажу нерухомого майна був укладений з порушенням вимог чинного законодавства щодо приватизації комунального майна.

Відтак з урахуванням характеру спірних відносин, прав, свобод та інтересів, за захистом яких звернувся прокурор, справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а пред'явлення позову, у тому числі, до фізичної особи, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, не змінює правової природи юридичного спору та в цьому випадку не є підставою для вирішення його в порядку цивільного судочинства.

Детальніше із текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 903/456/18 (провадження № 12-262гс18) можна ознайомитися за посиланням:   http://www.reestr.court.gov.ua/Review/80854812

Суддя, секретар ІІ Судової палати Північно-західного АГС Алла Гудак