Набрання чинності розпорядженням КМУ як підстава для зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні

Оскільки порядок набрання чинності розпорядженням КМУ визначений законодавчо, то посилання скаржників на дату офіційного оприлюднення розпорядження КабМіну в обґрунтування законності дій ВДВС з поновлення вчинення виконавчих дій щодо боржника є юридично неспроможним.

Верховний Суд підтримав позицію Північно-західного апеляційного господарського суду у справі № 924/1048/17, залишивши без змін Постанову суду від 27.03.2019.

До господарського суду звернулося Акціонерне товариство "Хмельницькобленерго" (боржник, відповідач у справі) зі скаргою на дії Другого відділу Державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області (далі - ВДВС). Скаржник просив визнати незаконними його дії щодо поновлення вчинення виконавчих дій та арешту його коштів, як боржника у виконавчому провадженні, та скасувати постанови про поновлення вчинення виконавчих дій і про арешт коштів боржника.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що боржника включено до переліку об`єктів, які підлягають приватизації, відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 18.02.2013 №96-р "Про приватизацію об`єктів паливно-енергетичного комплексу" та від 10.05.2018 №358-р "Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році". Станом на момент прийняття ВДВС спірних постанов боржника із вказаного переліку не виключено, а дія розпорядження КМУ від 10.05.2018 №358-р була продовжена на підставі іншого розпорядження КМУ від 16.01.2019 № 36-р "Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності", яке набрало чинності з моменту його прийняття. Отже, вважає скаржник, визначені пунктом 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" підстави для зупинення вчинення виконавчих дій щодо відповідача не усунуті, відповідно спірні постанови прийняті незаконно.

Господарський суд Хмельницької області постановив Ухвалу (http://reyestr.court.gov.ua/Review/79603248), якою відмовив скаржнику у задоволенні скарги. Ухвала мотивовано тим, що статтею 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" передбачено щорічне формування та затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, яке здійснюється на кожен календарний рік та оприлюднюється в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України до 15 січня поточного року. Так, розпорядженням КМУ від 10.05.2018 № 358-р затверджено перелік об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році, тобто до 31.12.2018 включно. Відповідно, на 2019 рік вказане розпорядження свою дію не розповсюджує. Що стосується розпорядження КМУ від 16.01.2019 № 36-р, то на дату винесення спірних постанов ВДВС воно не було опубліковано в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, як це передбачено статтею 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", а отже станом на 17.01.2019 були відсутні передбачені пунктом 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) підстави для зупинення виконавчого провадження щодо відповідача.

Північно-західний апеляційний господарський суд, скасував ухвалу суду першої інстанції, прийняв нове рішення  (http://reestr.court.gov.ua/Review/80858276), яким визнав незаконними дії начальника відділу ДВС м.Хмельницького Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області щодо поновлення вчинення виконавчих дій та арешту коштів боржника у виконавчому провадженні та скасував оскаржувані постанови поновлення вчинення виконавчих дій та про арешт коштів боржника у цьому виконавчому провадженні. 

При цьому, керуючись положеннями частини 2 статті 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", апеляційний суд констатував, що розпорядження КМУ від 16.01.2019 № 36-р набрало чинності з моменту його прийняття тобто 16.01.2019, а отже було чинним станом на момент прийняття спірних постанов ВДВС. Оскільки приписи пункту 12 частини 1 статті 34 Закону пов`язують зупинення виконавчого провадження саме з фактом включення боржника до відповідного переліку, то спірні постанови прийнятті державним виконавцем із порушенням вимог частини 5 статті 35 вказаного Закону.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції зауважено про безпідставність посилання боржника в якості підстави для зупинення виконавчого провадження на розпорядження КМУ від 18.02.2013 №96-р, оскільки підставою для такого зупинення за пунктом 12 частини 1 статті 34 Закону є факт включення боржника до відповідного переліку об`єктів великої приватизації, яке у даному випадку відбулося на підставі розпорядження КМУ від 10.05.2018 №358-р (у 2018 році) та розпорядження КМУ від 16.01.2019 № 36-р (у 2019 році).

Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду, розглянувши касаційні скарги, подані ВДВС та Товариством з обмеженою відповідальністю "Землевпорядна компанія "Приват" (позивачем у справі № 924/1048/17), залишив їх без задоволення, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду – без змін. 

Щодо доводів касаційних скарг Верховний Суд зазначив, що частиною 1 статті 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" для актів Кабінету Міністрів України нормативного характеру, які видаються у формі постанов (крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом) встановлений механізм набрання чинності з дня офіційного опублікування.

Проте щодо актів Кабінету Міністрів України з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань, які видаються у формі розпоряджень, частиною 2 статті 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" встановлено інший порядок набрання чинності - з моменту їх прийняття, якщо цими розпорядженнями не встановлено пізніший термін набрання ними чинності.

Верховний Суд вважає, що апеляційним судом вірно зазначено, що оскільки самим розпорядженням КМУ від 16.01.2019 №   36-р іншого не встановлено, то в силу імперативних вимог частини 2 статті 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" датою набрання ним чинності є дата прийняття такого розпорядження - 16.01.2019. За замістом вказаного розпорядження продовжено приватизацію об`єктів державної власності, включених до переліку, рішення про приватизацію яких були прийняті в 2018 році. Отже, з огляду на положення частини 2 статті 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" відповідач є таким, що включений до затвердженого розпорядженням КМУ від 10.05.2018 №   358-р переліку об`єктів великої приватизації, які підлягають приватизації і у 2019 році, а тому визначені пунктом 12 частини 1 статті 34 Закону підстави для зупинення вчинення щодо відповідача виконавчих дій у 2019 році не усунуті.

Оскільки порядок набрання чинності розпорядженням КМУ визначений законодавчо, то посилання скаржників на дату офіційного оприлюднення розпорядження від 16.01.2019 №   36-р в обґрунтування законності дій ВДВС з поновлення вчинення виконавчих дій щодо боржника є юридично неспроможним.

З повним текстом постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 17 червня 2019 у справі № 924/1048/17 можна ознайомитися за посиланням  http://reestr.court.gov.ua/Review/82528270

Суддя-спікер Північно-західного АГС, кандидат юридичних наук Інна Розізнана