Оскільки факт використання відповідачем земельної ділянки для здійснення господарської діяльності не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи, отже не доведено факту ведення відповідачем як ФОП на цій земельній ділянці діяльності, спрямованої на виготовлення та реалізацію, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру.
Сама наявність у відповідача статусу фізичної особи-підприємця не може слугувати доказом використання спірної земельної ділянки у підприємницькій діяльності саме як ФОП.
Отже даний спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду підтримав позицію Північно-західного апеляційного господарського суду, викладену у постанові від 07.11.2019 в справі № 924/575/18, якою останній скасував рішення суду першої інстанції та закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню у порядку господарського судочинства.
При цьому, зазначив, що наявність статусу підприємця не підтверджує те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи-підприємця така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах. Суд апеляційної інстанції, дослідивши докази у справі, дійшов висновку, що відповідач у всіх наявних документах у справі значиться як фізична особа та на підставі договору оренди землі набув цивільних прав на користування спірною земельною ділянкою саме як фізична особа. Тобто, у спірних правовідносинах він не діє як підприємець.
Верховний Суд також зазначив, що за змістом частини першої статті 320 Цивільного кодексу України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності. Тобто, фізична особа, яка є власником, зокрема, нерухомого майна, має право використовувати його для здійснення підприємницької діяльності.
Відповідно до частини першої статті 58 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.
Згідно з частиною першою статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього кодексу.
Відповідно дочастини другої статті 50 Цивільного кодексу України фізична особа здійснює право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Фізична особа, яка в установленому законом порядку набула статусу підприємця, не втрачає свого статусу фізичної особи. Натомість згідно з частиною восьмою статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус "ФОП" сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.
Правовий статус ФОП надає людині з повною цивільною дієздатністю право займатися підприємницькою діяльністю. Набуття такого статусу не позбавляє людину як учасника суспільних відносин статусу фізичної особи. Цивільні права й обов`язки фізичної особи набуваються та здійснюються у порядку реалізації цивільної дієздатності цієї особи.
Тобто для встановлення факту користування відповідачем земельною ділянкою з метою здійснення господарської, зокрема підприємницької, діяльності потрібно встановити факт ведення діяльності нею як ФОП на цій земельній ділянці, спрямованої на виготовлення та реалізацію, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №686/19389/17, від 09.10.2019 у справі №209/1721/14-ц.
Колегія суддів Касаційного господарського суду звернула увагу, що наявність статусу підприємця не підтверджує те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи-підприємця така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №761/5115/17.
З повним текстом постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 13 лютого 2020 року у справі № 924/575/18 можна ознайомитися за посиланням .
_03_03.png)
