Спір, в якому фізична особа оспорює похідне зобов`язання від основного зобов`язання, що виникло між двома юридичними особами – господарська юрисдикція

Велика Палата Верховного Суду залишила без задоволення касаційну скаргу позивача – фізичної особи у справі № 295/5047/18 за його позовом до відповідачів – Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» та Комунального підприємства «Центральна районна аптека № 118» Житомирської міської ради.

Позивач, звернувшись до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства, просив визнати недійсним договір поруки, укладений на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, укладеним, у свою чергу, між відповідачами. Позивач вважав, що оскаржуваним договором порушені його права як споживача, захищені Законом України «Про захист прав споживачів» та статтями 203, 215 Цивільного кодексу України, оскільки його неналежним чином було проінформовано про умови договору поруки. Місцевий загальний суд ухвалою, залишеною без змін судом апеляційної інстанції, провадження у цивільній справі закрив. Судові рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що розгляд спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо його сторонами є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці, належить до компетенції господарських судів.

Даний спір Першою судовою палатою Касаційного цивільного суду був переданий на розгляд Великої Палати Верховного Суду з мотивів наявності в касаційній скарзі доводів, передбачених частиною шостою статті 403 ЦПК України, згідно з якою справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.

Велика Палата Верховного Суду, розглянувши дану справу, у своїй постанові від 14.04.2020 року зазначила, що суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, обґрунтовано закрив провадження у справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до юрисдикції господарського суду. При цьому вказала, що аналогічного висновку щодо суб`єктної юрисдикції у спорах за подібних правовідносин, у яких фізичною особою оспорюється похідне зобов`язання від основного зобов`язання, яке виникло між двома юридичними особами, Велика Палата Верховного Суду дійшла у постанові від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/1733/18, і підстав для відступу від нього не вбачається.

З повним текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 295/5047/18 можна ознайомитися за посиланням .

Суддя, секретар ІІ Судової палати Алла Гудак